Коли гоніння почнуться – вже буде близько остання точка

Архімандрит Аврамій. Фото: СПЖ

Ці слова сказані архімандритом Аврамієм (24.04.1926 – 20.09.2020), духівником та останнім старцем Києво-Печерської лаври, у розмові з ним за рік до його блаженної кончини. Старець не з чуток знав, що таке випробування та скорботи. Сам смиренно випив належну йому чашу, в якій було розчинено гіркоту страшної війни, убогість голодних років, закриття монастиря в 1961 році, гоніння та переслідування братії, ворожість безбожного середовища. Дав Господь старцю і втіху: свою останню чверть століття він прожив у Лаврі, будучи свідком та учасником її відродження та духовного розквіту.

Отець Аврамій був істинно смиренним і надзвичайно скромним ченцем, але багато хто знає, що його молитва творила чудеса. Він мав справжню простоту та дитячу незлобивість, властиву тим, що щедро напоєні благодаттю Божою, справжнім громадянам Царства Небесного. У день блаженної кончини архімандрита Аврамія виповнилося шістдесят років від дня його священницького висвячення. Слова духівника Лаври про майбутні для насельників обителі та всі православних останні випробування сьогодні звучать пророчо. Але сказані вони водночас із підбадьоренням і вірою...

Все йде точно за написаним у Євангелії та Одкровенні. Ворог ставить сіті на своє царство. Апостол попереджав, що настануть страшні часи, люті, коли християни, вірні Богу, будуть оголошені ворогами. Дай, Господи, щоб не зазнати їх, бо сказано: буде дуже тяжко і важко. Тому що сатана сильно розлютиться, особливо на православних християн, що не хочуть його слухати, і піддасть їх за це сильним гонінням.

Коли гоніння почнуться – це вже коли буде близько остання точка – то якщо в тебе немає із владою згоди, ти всього позбавляєшся, ні на що не маєш права. Жодні закони тобі не допоможуть, бо вони загальні для всіх і іншого вибору немає.

Але це буде остання точка боротьби, коли сатана піде проти віруючого народу. Тут вже нехай кожен готується і визначається сам, бо одразу причепляться, якщо не визнати їхньої влади. А людина має молитися, читати, знати, міркувати та розуміти, що відбувається і до чого все йде. І не бути учасником цієї компанії, яка йде проти Бога!

Іде боротьба, розумієте? І в православних країнах є такі, що вліво схиляються. Це справа кожного, до кого й куди схилятися, йому за те перед Богом відповідати. Дай Боже, щоб воно обійшлося... Хоча тепер такі технології вигадали, які людину обплутують із головою. Ще будуть ситуації, коли буде вислання та інші гоніння – як за радянської влади. Тоді, якщо ти не пішов до колгоспу, в тебе забирали землю й вивозили у заслання. Подібне ще повернеться.

Господь веде віруючих людей ось такими тернистими шляхами. Кожного своїм. І на нас чекає тернистий шлях. Християнам, дитинко, хрест свій треба неодмінно понести.

Як Господь ніс хрест Голгофський – так і нам належить хрест. Інакше потрапимо в іншу сторону, втратимо все. І так вже закликаю: «Господи, допоможи!»

Вже тільки Бога просити. І сподіватися на Нього не так, мовляв, та що там, а всім упованням! Душу визначити – серйозна річ! Дай Боже кожному віруючому міцності й сил, щоб не потрапити в антихристове ярмо, яке готують миродержці. Щоб їхні плани розвалилися! А в планах у них уже все давно написано. Велике лукавство вживають, накидають сіть на людей. І багато хто не розуміє, що відбувається. «А що в цьому поганого? – кажуть. – Зараз такий час, і так треба. То було тоді, а зараз нове». Тоді були і спокуси, і гоніння, але такого, як зараз, – ніколи не було.

Але ж віруючим людям не треба боятися. Господь подбає й наситить вірних Своїх крихтою хліба, тих, що не приймуть антихриста. А ті, хто об'їдатиметься його подачками, не наситяться.

До цього справа і йде. Яка причина оголошеної «свободи» та дозволених вільних, тобто порочних стосунків? Дух антихристовий вже зараз повністю дозволив їх – як до потопу. Гріхи відкрито узаконили, а гріхи волають проти Бога. За що загинув давній світ і Господь змив його з лиця землі? За гріхи. Жили як скоти. Лише вісім душ, сім'я Ноя, зберігали себе. Коли Ной збудував ковчег і Господь побачив, що даремно далі мир тримати, то послав такий дощ на сорок днів, який затопив і знищив усіх. Залишилося лише Ноєве сімейство, яке Господь як добру розсаду зберіг. А світ гріха весь був потоплений водою. І пішов новий народ від Ноя до нашого часу, доки люди знову не дійшли до допотопного стану...

Є дореволюційне передбачення про те, що Господь в останні дні, коли прийде антихрист, забере Велику церкву Лаври на Небо. Вся Церква у Божої Матері має ціну. Лавра, звісно, особливо. Але Церква – це означає люди. Їх піднімуть на Небо. Тих, які залишаться вірними та не піддадуться державному впливу, який змушуватиме їх прийняти антихристиянські настанови. Достойних людей, які не підкоряться сатані, Господь забере. Дай, Господи, щоб ми удостоїлися і нас пожаліла Божа Матір. Щоб не зневажили нас, бо соромно буде, не дай Боже.

Нам головне – спастися і, значить, до кінця залишитися вірними Христу.

Přečtěte si také