Митрополит Антоній нагадав про «червоний терор» Леніна й більшовиків

Митрополит Антоній (Паканич). Фото: news.church.ua

5 вересня 2020 року керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич) нагадав про декрет радянського уряду на чолі з В. Леніним від 1918 року «Про червоний терор», якою узаконювалися масові репресії і каральні акції радянської влади і її органів ВЧК проти т. зв. «класових ворогів», повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Митрополит Антоній нагадав, що до «класових ворогів», згідно з декретом, «були віднесені цілі верстви населення – буржуазія, дворяни, офіцери, духовенство, селяни-"куркулі", козаки, інтелігенція».

За словами владики, одними з перших під дію цього карального декрету потрапило православне духовенство на зайнятих більшовиками територіях України, Росії, Білорусі, де в період 1918-1919 рр. більшовиками було розстріляно не менше тисячі православних священиків.

Митрополит нагадав, що після декрету «Про червоний терор» від 5 вересня 1918 р. кари, подібні страті митрополита Київського Володимира (Богоявленського), знайшли вже видимість «законності».

«Одним з перших жертвою цього декрету став єпископ на спокої Ісидор (Дзвонів), розстріляний 20 вересня 1918 року. Потім послідували страти священномучеників єпископа Феофана (Ільменського; + 24.12.1918) Соликамського, і єпископа Платона (Кульбуша; 14.01.1919) Ревельського, і багатьох інших. Хоча і до цього злощасного декрету більшовиками вже здійснювалися страти православних архієреїв: архієпископа Андроніка (Нікольського; + 20.06.1918) Пермського; єпископа Амвросія (Гудко; + 09.08.1918) Сарапульського; архієпископа Василія (Богоявленського; 27.08.1918) Чернігівського і Ніжинського та інших», – пише владика.

У кінці 1918 – на початку 1919 р. протягом кількох місяців було розстріляно 825 осіб, а всього за цей час, за офіційними даними ВЧК були розстріляні 8389 осіб, ув'язнено в концтабори – 9496 чоловік, в'язниці — 34 334; взяті в заручники 13 111 осіб і заарештовано 86 893 людини.

Митрополит Антоній нагадав, що «про богоборницький характер «червоного терору» свідчили самі його організатори. Так, у директивах голови Всеукраїнської ЧК М. Лациса зазначалося: «Жертви, яких ми вимагаємо, рятівні жертви, жертви, що вистилали шлях до Світлого Царства Праці, Свободи і Правди. Кров. Нехай кров... Бо тільки повна безповоротна смерть цього світу позбавить нас від відродження старих шакалів, тих шакалів, з якими ми закінчуємо».

Обґрунтовуючи політику «червоного терору» ватажки ВЧК наказували своїм підлеглим: «Ми не боремося проти окремих особистостей, ми знищуємо буржуазію як клас... Не шукайте у справі обвинувальних доказів про те, повстав він проти Радянської влади зброєю або словом. Першим боргом ви повинні його запитати, до якого класу він належить, якого він походження, яка в нього освіта і яка його професія. Ось ці запитання повинні вирішити долю обвинувачуваного. В цьому сенс і сутність Червоного терору».

За словами митрополита Антонія, «з особливою ненавистю як «ворожий клас» знищувалося духовенство. По суті, це був справжній геноцид проти Церкви».

«За оцінками істориків, з 1918 по кінець 1930-х років в ході репресивної політики комуністичного режиму були розстріляні або померли в таборах і засланнях кілька десятків тисяч священнослужителів», – підкреслив ієрарх.

Архієрей вказав, що «імена багатьох з них досі залишаються невідомими, а лише близько 2000 з них прославлені в лику Собору Святих Новомучеників і Сповідників ХХ століття, і зазначив, що в Українській Православній Церкві триває збір відомостей про архієреїв, священиків і вірян, які взяли мученицькі вінці в роки комуністичних богоборчих гонінь.

«Кожен населений пункт України має своїх мучеників і сповідників, які постраждали за віру в ХХ столітті. В кожній області є місця масових страт або поховань невинних жертв репресій. У Київській області до таких місць відносяться Лук'янівське кладовище та «Жовтневий палац» в Києві, але найбільш масове місце поховання жертв репресій – Биківнянський ліс під Києвом, де за різними підрахунками поховано від 60 до 100 тисяч розстріляних, серед яких було багато православних священиків і простих віруючих», – повідомив архієрей.

Митрополит Антоній зазначив, що «всі ці місця для нас, православних, є священними, оскільки там проливалася кров християнських мучеників, там покояться тіла багатьох з них».

«Наш обов'язок, як священнослужителів, так і мирян, розшукувати такі місця, встановлювати пам'ятні знаки, хрести, збирати відомості про репресованих, відновлювати із забуття імена і, головне, молитовно вшановувати пам'ять цих безневинних страждальців за віру, подвигом яких встояли і наша Церква, і сам народ. Всі ми повинні пам'ятати їхній подвиг, щоб подібні трагічні сторінки нашої історії ніколи більше не повторилися», – підкреслив ієрарх.

Митрополит Антоній закликав у день пам'яті жертв «червоного терору» всіх православних молитовно вшанувати подвиг наших новомучеників і сповідників ХХ століття, «і помолитися за всіх невинновбитих і постраждалих у роки страшних комуністичних репресій».

Раніше СПЖ писала, що на думку Патріарха Кирила, гоніння на Церкву відбуваються тому, що вона несе Божу правду.

Přečtěte si také