Притча: Три ліванські кедри

Кедри. Фото: glavcom.ua

Колись у прекрасних гаях Лівану народилися три кедри. Кедри ростуть дуже повільно, і ці три дерева провели цілі століття у роздумах про життя і смерть, про природу і людство.

Вони бачили, як на землю Лівану прибули посланці царя Соломона і як потім, у битвах з ассирійцями, земля ця омилася кров'ю. Вони бачили лицем в лице заклятих ворогів: Єзавель і пророка Іллю. При них був винайдений алфавіт; вони дивувалися, дивлячись, як повз проходять каравани, навантажені барвистими тканинами.

І одного прекрасного дня кедри вирішили поговорити про майбутнє.

– Після всього, що мені довелося побачити, – сказав перший, – я хотів би перетворитися на трон, на якому сидітиме наймогутніший цар на землі.

– А я хотів би стати частиною чогось такого, що на віки вічні перетворить Зло на Добро, – сказав другий.

– А що до мене, – сказав третій, – то я бажав би, щоб люди, дивлячись на мене, щоразу згадували про Бога.

Минули роки, і ось, зрештою, у лісі з'явилися дроворуби. Вони зрубали кедри та розпиляли.

У кожного кедра було своє заповітне бажання, але реальність ніколи не питає, про що ми мріємо. Перший кедр став хлівом, а з залишків його деревини спорудили ясла. З другого дерева зробили грубий сільський стіл, який пізніше продали торговцю меблями.

Колоди від третього дерева продати не вдалося. Їх розпиляли на дошки й залишили зберігатися на складі у великому місті.

Гірко нарікали три кедри: «Наша деревина була така гарна! Але ніхто не знайшов їй гідного застосування».

Час минав, і ось одного разу, зоряної ночі, якась подружня пара, що не знайшла собі притулку, вирішила переночувати в хліві, побудованому з деревини першого кедра. Дружина була при надії. Тієї ночі вона народила сина й поклала його в ясла, на м'яке сіно.

І тієї ж миті перший кедр зрозумів, що мрія його збулася: він послужив опорою найвеличнішому Царю Землі.

Кілька років потому в одному скромному сільському будинку люди сіли за стіл, зроблений з деревини другого кедра. Перш ніж вони взялися за їжу, один із них вимовив кілька слів над хлібом і вином, що стояли на столі.

І тут другий кедр зрозумів, що в цю саму мить він став опорою не тільки чаші з вином і тарілці з хлібом, а й союзу між Людиною і Божеством.

Наступного дня з двох дощок третього дерева сколотили хрест. Через кілька годин привели зранену людину й прибили її до хреста цвяхами. Третій кедр зжахнувся й почав проклинати свою жорстоку долю.

Але не минуло й трьох днів, як він зрозумів уготовану йому долю: людина, яка висіла на хресті, стала Світочем Світу. Хрест, збитий з деревини цього кедра, перетворився зі знаряддя тортур на символ торжества.

Так здійснилася доля трьох ліванських кедрів: як це завжди буває з мріями, мрії їхні збулися, але зовсім інакше, ніж вони собі уявляли.

Přečtěte si také

Kdo byl svatý Gorazd II., které ho si dnes připomínáme

Biskup Gorazd II. byl roku 1942 popraven nacisty za ukrytí parašutistů, kteří zabili Heydricha, a stal se jedním z novomučedníků pravoslavné církve.

Církevní nový rok: proč pravoslavný rok začíná 1. září

Podle nového (gregoriánského) kalendáře dnes pravoslavná církev vstupuje do nového církevního roku. Proč právě 1. září a co má toto datum společného s římskými daněmi?

Proces s pravoslavnou církví 1942: cesta ke Kobyliské střelnici

4 a 5. září si připomeneme den, kdy nacisté na Kobyliské střelnici zastřelili představitele české pravoslavné církve. Co všechno předcházelo popravě a jak vypadal samotný proces?

Stětí hlavy Jana Předchůdce: proč je tento den poznamenán přísným postem

Den, kdy si připomínáme Stětí hlavy sv. Jana Křtitele, patří k nejpřísnějším postním dnům celého pravoslavného roku. Proč tomu tak je? 

Zesnutí Přesvaté Bohorodičky: proč to církev nenazývá smrtí

Dnes podle starého kalendáře slavíme „Zesnutí Přesvaté Bohorodičky“. Jeden z dvanácti velkých svátků roku. Proč evangelia o její smrti mlčí a proč jí církev neříká smrt, ale zesnutí?

Pravoslavná ikonografie: proč se ikony nemalují, ale píší

Ikonopisci ikony nemalují, ale píší – vysvětlujeme, proč a jak pravoslavná tradice čte jejich symbolický jazyk barev, zlata a obrácené perspektivy.