Чи повісять нардепів, які не проголосують за заборону УПЦ?

Влада і радикали працюють проти УПЦ у зв'язці? Фото: СПЖ

В Україні триває жорсткий пресинг тих народних депутатів, котрі не хочуть голосувати за заборону Української Православної Церкви. Їх загрожують побити чи навіть повісити.

Все почалося із заяви голови Парламенту Руслана Стефанчука, який сказав, що законопроєкти про заборону УПЦ не виносять до зали, бо для них немає достатньої кількості голосів.

Руслан Стефанчук: «Поки що немає 226 голосів навколо такого важливого законодавчого акту, виносити його до зали, провалювати для того, щоб просто порадувати РФ, це просто безглуздо і юридично, і політично безвідповідально».

На ці слова одразу відреагували ЗМІ та радикали. Лідер С-14 Євген Карась заявив у своєму телеграм-каналі, що «наб'є обличчя» кожному нардепу, який відмовиться голосувати за заборону УПЦ.

«На всіх мене, звісно, не вистачить. Але приклад подам. Країна далі підтримає», – заявив Карась і вимагає надати йому список нардепів з конкретними прізвищами.

Дивно, але на ці слова Карася відреагували на найвищому рівні. Один із найпослідовніших прихильників ПЦУ та противників УПЦ у владі, голова Комітету Ради з питань гуманітарної та інформполітики Микита Потураєв фактично закликав надати Карасю і його товаришам списки нардепів, які не захочуть голосувати за заборону УПЦ.

Микита Потураєв: «Я недарма неодноразово говорив, що без тиску громадськості і медіа ми, на жаль, цього не зробимо. Тобто, якщо потрібно, щоб країна все ж таки знала поіменно – хто з депутатів готовий голосувати (за заборону УПЦ – Ред.) ще до голосування, а хто – не готовий, то я неодноразово просив колег-медійників і колег із громадського сектору, щоб вони шляхом продзвону прояснили позиції».

Тобто Потураєв закликав журналістів дзвонити нардепам і з'ясовувати їхню позицію щодо УПЦ. Навіщо? Щоб її озвучити у медіа, захейтувати у ЗМІ і, звичайно, нацькувати на них радикалів.

Той самий Карась запропонував своїй аудиторії вішати нардепів, не згодних голосувати за заборону УПЦ. Цей допис прочитало майже 150 тисяч осіб. Однодумці Карася пропонують у коментарях таких депутатів розстрілювати, різати й каструвати. Наприклад, на підтримку ініціативи Карася виступив один із лідерів радикальної організації «Традиція і порядок» Крістіан Ударов. Ударов заявив, що таких, як Карась і він, «буде цілком достатньо».

Але хто такі Карась чи Ударов, і чи можна ігнорувати їхні погрози у воюючій країні, наповненій зброєю?

Глава С-14 Євген Карась багато років відомий організацією погромів людей, яких вважає неправильними або недостатньо патріотичними. Наприклад, у 2018 році його С-14 розгромила табір ромів у Києві. Влаштовував Карась свої акції й біля Лаври.

Журналісти Громадського вказують, що назва С-14 – це перша частина нацистського коду 14/88, де 14 – число слів у культовій фразі американського расиста Девіда Лейна, а 88 – цифрове відображення гасла «Хайль Гітлер». Нацистами членів С-14 називали у міжнародній організації Беллінгкет, у виданнях Вашингтон пост, Ройтерс, Радіо Свобода. Стурбованість акціями Карася висловлювали навіть у Палаті громад Британського парламенту.

Проте Євген Карась в Україні – це медійна особистість, яка виступає на провідних телеканалах, має величезну аудиторію та вплив.

І навіть якщо він не буде вбивати нардепів особисто, він має безліч послідовників, які готові виконати будь-які його заклики.

Тому – три питання:

1.     Чи може в демократичній країні влада тиснути на депутатів, щоб вони проголосували так, як треба, а тим більше – діяти у зв'язці з тими, хто загрожує їм вбивством?

2.     Чи будуть депутати після таких загроз голосувати вільно та об'єктивно?

3.     Якщо після цього УПЦ все ж таки заборонять, чи можна буде вважати таке голосування законним?

Пропонуємо відповісти на ці запитання самостійно.

Přečtěte si také

Vladyka Juraj v Brezine: "Svätí nie sú múzejné exponáty"

Arcibiskup Juraj počas Krestopoklonnej nedele odovzdal farnosti v Brezine relikvie sv. Simeona Dajbabského a vyzval veriacich k odvahe pri nesení ich osobných krížov.

Mýty o pravoslaví: Bůh a ďábel jako dvě rovné síly?

V obecném povědomí často přežívá představa, že svět je kolbištěm dvou rovnocenných soupeřů – dobrého Boha a zlého ďábla, kteří spolu vedou nekonečný a vyrovnaný boj.

Mýty o pravoslaví: Bílá magie a ikony v bytech léčitelů, věci Bohu libé?

Mnoho lidí se domnívá, že pokud má senzibil na stěně ikony, používá při „léčení“ modlitby a posílá své klienty do chrámu, musí být jeho činnost v souladu s křesťanstvím. Ve skutečnosti jde o nebezpečnou past.

Mýty o pravoslaví: Ďáblu slouží jen satanisté

Mnoho lidí si myslí, že služba zlu je spojena výhradně s temnými rituály nebo otevřeným uctíváním ďábla. Pravoslavná spiritualita však nabízí mnohem přísnější a hlubší pohled.

Mýty o pravoslaví: Je dvouhlavý orel v chrámu ruským symbolem?

V naší rubrice o mýtech se dnes podíváme na symbol, který v lidech často budí emoce, přestože je v církvi doma už více než tisíc let.

Mýty o pravoslaví: Pravoslaví je „ruské náboženství"

V další části rubriky „Mýty o pravoslaví“ se zaměříme na rozšířený omyl,, že pravoslaví je „ruské náboženství“ a že jeho tradice i spiritualita jsou svázány s jedním konkrétním státem.