Апеляційний суд заявив про законність перейменування УПЦ на РПЦвУ
Апеляційний суд Києва. Фото: сайт суду
2 листопада 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив залишити без задоволення апеляційні скарги Митрополії УПЦ і залишив у силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023, де йшлося про законність дій Мінкульту щодо примусового перейменування УПЦ. Рішення опубліковано в єдиному судовому реєстрі.
У документі сказано, що на початку 2019 року Київська Митрополія УПЦ звернулася до Окружного адміністративного суду Києва з позовом, де просила анулювати наказ Мінкульту № 37 від 25.01.2019 про проведення релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій, що підпадають під дію закону (та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»). Також в УПЦ вимагали від Мінкульту відкликати публікацію на сайті від 26.01.2019 із переліком структур УПЦ, що підлягають перейменуванню, а також відповідну публікацію в офіційному виданні «Урядовий кур'єр».
28.03.2019 року Окружний адміністративний суд розпочав розгляд у справі № 640/4748/19, де третьою стороною виступили всі єпархіальні управління та монастирі УПЦ. 2023 року Окружний адміністративний суд було скасовано, замість нього справу взяв Київський окружний адміністративний суд. 15.05.2023 року він повністю відмовив УПЦ у задоволенні адміністративного позову.
Київська митрополія, Києво-Печерська та Почаївська лаври, а також Флорівський монастир подали апеляційні скарги. 8.09.2023 року Шостий апеляційний суд Києва розпочав провадження. Клопотання про відкрите судове засідання суд відхилив. Підсумкове рішення було надіслано учасникам розгляду у письмовій формі. У ньому зазначено, що апеляційні скарги структур УПЦ суд ухвалив залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 – без змін.
Апеляційний суд аргументував своє рішення тим, що Мінкульт у своїй діяльності спирався на прийнятий за Порошенка закон (№ 2662-VIII) про внесення змін до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» про назву релігійних організацій (об'єднань), що входять до структури (що є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що вчинила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України».
У ньому за фактом стверджується, що УПЦ може бути визнана частиною РПЦ у разі присутності однієї з таких ознак:
1. У статуті УПЦ є вказівки на входження до структури РПЦ.
2. У статуті РПЦ містяться вказівки на входження до її складу УПЦ.
3. У статуті РПЦ є вказівки про обов'язкове входження до її структури ієрархів УПЦ.
У тексті йдеться, що «аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що у разі наявності визначених частиною восьмої статті 12 Закону № 987-XII ознак, релігійна організація (об'єднання) зобов'язана у своїй повній назві, зазначеній у її статуті (положенні), відображати належність до релігійної організації (об'єднання) за межами України, до якої вона входить (частиною якої вона є) шляхом обов'язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації (об'єднання)». У разі невиконання священники УПЦ не допускатимуться до формувань ЗСУ. Також структури УПЦ підпадатимуть під дію «інших обмежень, передбачених законом».
Суд проаналізував експертизу Мінкульту статутів УПЦ та РПЦ та назвав її такою, що «відповідає дійсним обставинам». У той же час в експертизі використовувалися положення статуту УПЦ до 27.05.22, положення якого сьогодні вже недійсні. Проте суд зазначив, що структури УПЦ «входять до складу релігійного об'єднання "УПЦ", яке, у свою чергу, є частиною РПЦ (ознака 1), керується рішеннями органів управління РПЦ (ознака 2), а повноважні представники УПЦ входять до органів управління РПЦ (ознака 3)».
В ухвалі апеляційного суду сказано, що протягом тридцяти днів воно може бути оскаржене у Верховному Суді.
Раніше СПЖ писала, що Верховна Рада проголосувала за заборону УПЦ.
Přečtěte si také
Panychida v katedrále Sioni: 40 dní od odchodu patriarchy Eliáše II.
V katedrále Sioni sloužil posvátnou liturgii za zesnulého patriarchu místodržitel patriarchálního trůnu metropolita Šio a další biskupové.
Stanislav Přibyl novým pražským arcibiskupem
Nový pražský arcibiskup Stanislav Přibyl převzal při slavnostní mši úřad od Jana Graubnera. Bohoslužby se účastnily stovky hostů včetně prezidenta. Svou službu chce konat v duchu svatého Vojtěcha.
V OSN selhal pokus o legalizaci mezinárodního práva na potrat
Vatikán a řada dalších delegací zablokovaly rezoluci OSN kvůli sporným termínům o „reprodukčních právech“.
V Tbilisi byla otevřena výstava věnovaná patriarchovi Eliášovi II.
Expozice připomíná jeho život, službu církvi i odkaz pro gruzínskou společnost.
Útok na pravoslavný chrám v Záhřebu – dojmy pravoslavného Záhřebčana
V noci z 22. na 23. dubna 2026 došlo v Záhřebu k útoku na katedrální chrám Srbské pravoslavné církve. Člen této farnosti, Marko Princ, poskytl svůj pohled na událost.
Na Athosu zaznamenávají prudký nárůst počtu poutníků, uvedl správce Athosu
Kvůli válkám a nestabilitě vzrostl počet poutníků na Athos až na 1500 lidí denně, což vytváří tlak na monastýry i infrastrukturu mnišského státu.