На лекції у Лаврі розповіли про «українську традицію» гульбищ у Святвечір

Лекція про «козацьке Різдво» у Києво-Печерській лаврі. Фото: сторінка заповідника у Facebook

Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» організував на території обителі лекцію про «різдвяно-новорічні традиції українського козацтва», які нібито включали бенкети з вживанням м'яса, великої кількості алкоголю та галасливими розвагами у навечір'я Різдва Христового. Про це повідомляє сторінка заповідника у Facebook.

У повідомленні наголошується, що лекція співробітниці Інституту історії України Національної академії наук Ольги Ковалевської «була настільки надихаючою», що заповідник вирішив поділитися з підписниками «особливостями козацького Різдва».

Розповідаючи про вечірні трапези напередодні Різдва Христового у резиденції козацьких гетьманів, Ковалевська повідомила, що «після святкової служби та появи на небі символічної першої зірки в гетьманській резиденції розпочинався бенкет, під час якого смачно їли, багато пили та культурно розважалися». За словами лектора, «Богдан Хмельницький грав на лютні чи то на кобзі; Іван Мазепа чудово музикував (на торбані), співав і танцював; у пошані були вертепи, а згодом і феєрверки».

На Запорізькій Січі, за версією Ковалевської, у Різдвяний святвечір «гуляння були скромнішими». «Після появи першої зірки на стіл додавали делікатеси: дичину, рибу, вареники, сирники, гречані з часником галушки, "свинячу голову до хріну та локшину на переміну", бринзу, пастерму (висушену на сонці баранину), – розповіла лектор. – Серед напоїв на столі були горілка, мед, пиво, брага та численні наливки у коряках та "михайликах"».

За словами вченої, «аби свято було веселим, запорожці грали на кобзах, скрипках, ваганах, лірах, басах, цимбалах, козах, свистіли на сопілках і свистунах».

«Танці також входили до святкової програми. Щоправда, вони були значно менш вишуканими, аніж на гетьманських прийомах. Козаки грали в карти та кості. Закінчувалося святкування традиційним феєрверком – гучною стріляниною з гармат», – продовжила Ольга Ковалевська.

Крім того, вона повідомила, що за часів Івана Мазепи Різдво «не було вихідним днем», а також заявило, що перенесення святкової дати у 2023 році – це «повернення до традиції святкування Різдва за новоюліанським календарем».

Згідно з давнім церковним статутом, напередодні Різдва Христового православні християни дотримуються посту: після вечірні дозволено пісну трапезу з олією та помірною кількістю вина.

Православна Церква в Україні з моменту Хрещення Русі живе за юліанським календарем. Новоюліанський календар розробив професор Белградського університету Мілутін Міланкович у 1923 році.

Як повідомляла СПЖ, Міністерство культури України організувало у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври концерт музики італійського бароко для чиновників із уряду Республіки Мальта.

Přečtěte si také