Для тих, хто вважає, що їм нема чого сказати на сповіді

Старец Філофей (Зервакос). Фото: hristospanagia.gr

Я не люблю Бога всією душею моєю...

Не молюся з увагою, благоговінням і розчуленням серця...

Під час богослужінь, всенічної і навіть під час Божественної літургії і в страшний час звершення таїн я стою в храмі без страху Божого, без благоговіння і уваги.

Часто я затримуюся розумом на неналежних предметах і входжу в бесіду з поганими, нечистими і хульними помислами в цей страшний час Божественної літургії і під час інших служб.

У мене немає глибокого, щирого, діяльного каяття, ні скорботи про гріхи моїх, ні сліз.

Я не визнаю з жалем сердечним і з цілковитим усвідомленням того, що, стоячи під час сповіді перед своїм духовним отцем, я стою перед Самим Вседержителем Богом і Йому Самому сповідую свої гріхи.

Я приступаю до таїнства святого Причастя негідно, без належної підготовки, з холодним серцем...

Я не люблю свого ближнього як самого себе...

У мене немає справжньої любові і належної поваги до мого духовного отця...

Не маю стриманісті, терпіння, лагідності, смирення: грішу засудженням, лихослів'ям, брехнею, багатослівністю, жартами неподібними, сміхотворством, обуренням, гнівом, злопам'ятством, злобою...

Грішу обжерливістю, багатоядінням, ласощами, таємноядінням.

Грішу усіма моїми почуттями, зором, слухом, смаком, нюхом, дотиком.

Грішу словом і ділом, волею і неволею, і несвідомо, розумом і серцем.

Від недбальства та лінощів не утримую себе від побажань поганих і нечистих.

Грішу гордістю, пихою, догоджанням.

Грішу самолюбством, грошолюбством, багатостяжянням.

Не зберігаю своє серце від усього лукавого і суєтного, що перешкоджає спілкуванню з Богом.

Не відганяю з належною поспішністю кепські, нечисті, хульні, горді помисли.

Грішу ревнощами і заздрістю, запальністю, гнівом, бажанням помсти.

Я ледачий і недбайливий до виконання своїх обов'язків і до молитви.

У всіх цих гріхах, які я сповідав перед Богом і перед тобою, отче мій духовний, і в незліченних інших моїх гріхах, скоєних мною і не висповіданих по забуттю або через незнання, каюсь і прошу у Бога прощення. Прости мене і ти, отець мій духовний, і признач мені молитовне правило, відповідне звершеним мною гріхів.

Архімандрит Філофей (Зервакос), ігумен Лонговардського монастиря на о. Парос († 1980)

Джерело

Přečtěte si také

Pravoslaví jednoduše: Proč líbáme ikony?

Často se nás ptají lidé, kteří do chrámu přicházejí poprvé nebo pravoslavnou tradici blíže neznají, co vlastně znamenají gesta, která u věřících vidí - například líbání ikon.

Výsledky průzkumu SPN: Co skutečně formuje víru v našich zemích?

Po dvou týdnech sběru dat přináší redakce SPN výsledky průzkumu v České a Slovenské republice. Co ukazují odpovědi respondentů?

Narativ „pravoslaví jako mužství“ církvi škodí, varuje teolog

Podle teologa George Demacopoulose je představa pravoslaví jako prostoru pro „oslavu mužství“ v rozporu s učením i dějinami církve a odrazuje věřící ženy.

Mýty o pravoslaví: Modlit se má člověk hlavně v soukromí, chrám není nutný

„Věřím v Boha po svém, stačí mi modlit se doma v pokoji. Do chrámu chodit nemusím.“

Pravoslaví v každodenním životě: Jak se duchovně připravit na Vánoce

Dnes mnozí křesťané oslavují Narození Pána Ježíše Krista podle nového (gregoriánského) kalendáře, pro věřící, kteří se drží starého (juliánského) kalendáře, období přípravy stále trvá. 

Pravoslaví v každodenním životě: Jak osvobodit srdce od křivdy?

Odpuštění není jen laskavé gesto vůči druhému. V pravoslaví je to nezbytná podmínka pro náš vlastní vztah s Bohem. Proč je tak těžké odpustit a jak najít sílu k usmíření, i když rána stále bolí?