Церква святкує день пам'яті святих благовірних Петра і Февронії
Святі Петро і Февронія Муромські. Фото: ukr.media
8 липня у Православній Церкві встановлено свято святих благовірних князя Петра, в чернецтві Давида, та княгині Февронії, в чернецтві Єфросинії, Муромських чудотворців, які вважаються покровителями православного шлюбу.
Святе подружжя виявляє душевні і духовні якості, необхідні всім, хто прагне побудувати стосунки з близькою людиною.
Майже нічого не відомо про зустріч і знайомство майбутнього подружжя, оскільки до нашого часу не дійшли історичні чи церковні джерела. Відомо, що князь Петро правив у Муромі наприкінці XII – на початку XIII століть, а Февронія була дочкою бортника з рязанського села. Після смерті подружжя почали почитати як людей праведного життя, а в XVI столітті зарахували до лику святих.
У XV–XVI століттях з'явився перший письмовий текст, присвячений святим, – «Повість про Петра і Февронію Муромських». У ньому розповідається, що Петро вбив змія-перевертня, який намагався спокусити дружину брата, але змій встиг поранити князя і отруїти його отрутою. Здавалося, ніщо не могло врятувати його від неминучої смерті, але сталося диво: його зцілила селянська дівчина Февронія. Натомість вона попросила Петра назавжди залишитися з нею. Петро намагався втекти, але у розлуці з Февронією знову захворів.
Ця історія є глибоко символічною. Невипадково відносини Петра і Февронії почалися в такий спосіб. Смертельна рана князя – у його душі. Тому і Февронія не відпускала князя: вона знала, що без неї він загине. Пізніше це зрозумів і Петро, хвороба якого повернулася у розлуці з Февронією. Так починається їхнє спільне життя і спільний шлях до Бога. Ця алегорія відбиває найвищий зміст християнського шлюбу.
У Петра і Февронії були діти, відомі імена трьох із них: Юрій, Святослав та Євдокія. Літописи зберегли й імена чотирьох їхніх онуків: Ярослав (син князя Юрія), Василь та Іван (сини князя Святослава) та Дмитро (син княгині Євдокії).
Як повідомляла СПЖ, раніше Блаженніший розповів про небезпеку сліпої батьківської любові.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.