Православні християни відзначають Дмитрівську батьківську суботу

Дмитрівська субота. Фото з відкритих джерел

Дмитрівська батьківська субота – найближча субота перед днем ​​пам'яті св. великомученика Димитрія Солунського (26 жовтня/8 листопада). Цього року – 2 листопада. Встановлена після битви на Куликовому полі. Спочатку відбувалося поминання всіх воїнів, які загинули у цій битві. Поступово Дмитрівська субота стала днем ​​заупокійного поминання всіх покійних православних християн.

Історія встановлення

Дмитрівська субота встановлена великим князем Димитрієм Донським. Восени 1380 р. на Куликовому полі, захищаючи Вітчизну, війська благовірного князя Димитрія Донського здолали татаро-монгольське військо Мамая. Загинули тисячі воїнів. Поховання та відспівування героїв тривало довго. Князь Димитрій Донський доклав усіх зусиль, щоб гідно вшанувати полеглих. З того часу в суботу перед 26 жовтня / 8 листопада – днем ​​пам'яті святого Димитрія Солунського (день тезоіменитства самого Димитрія Донського) – на Русі повсюдно звершували заупокійні богослужіння. Згодом у цей день стали вшановувати не лише воїнів, які за віру та Батьківщину життя своє на полі бою поклали, а й усіх покійних православних християн.

Традиції

Зазвичай у цей день і напередодні православні відвідують храм, де служать заупокійні служби: увечері п'ятниці – парастас, уранці суботи – літургію, а після неї – Велику панахиду.

У Дмитрівську батьківську суботу традиційно відвідують могили покійних рідних, у церквах і на цвинтарях служать панахиди, влаштовують поминальні трапези.

Цього дня, як і в інші батьківські дні (на м'ясопустну та Троїцьку суботи, у суботи 2-го, 3-го та 4-го тижнів Великого посту), православні християни моляться за упокій душ спочивших християн, переважно батьків. Але Дмитрівська субота несе в собі ще особливе значення: встановлена ​​після Куликівської битви, вона нагадує нам про всіх тих, хто загинув, постраждав за православну віру.

Як писала СПЖ, поминальна субота: свідчення про тих, хто переступив поріг вічності.

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.