Археологи виявили нові дані про походження Храму Гробу Господнього

Єрусалим. Фото: Shutterstock

Розкопки, проведені археологами з Римського університету Ла Сапієнца, дозволили знайти нові дані про створення Храму Гробу Господнього в Єрусалимі, повідомляє Heritage Daily.

За даними пресконференції, в якій взяли участь представники Єрусалимської Православної Церкви, католики латинського обряду (з Кустодії Святої Землі) та Вірменської церкви, які є охоронцями храму Гробу Господнього, розкопки показали, що спочатку на цьому місці знаходився стародавній кар'єр, про що свідчать глибокі пропили в скелястій місцевості та видобуток кам'яних блоків.

Тенденції видобутку каменю в кар'єрі було помічено з північного сходу на південний захід, причому деякі ділянки перевищували п'ять метрів у глибину. Кар'єр був закинутий у залізному віці, його перепрофілювали для сільськогосподарських потреб, вирощування олив і винограду.

Після облоги Єрусалима під час іудейсько-римської війни імператор Адріан заснував римську колонію, нове місто Елія Капітоліна, і збудував язичницький храм на місці каменоломні. Храм використовувався до IV ст. е., коли його було зруйновано Костянтином Великим і замінено християнською церквою. Макарій I, єпископ Єрусалимський, просив у Костянтина дозволу провести розкопки у місці, де, як вважалося, був похований Христос. У ході розкопок було виявлено висічену в скелі гробницю, яку Макарій визначив як місце поховання Ісуса.

Згідно з недавнім дослідженням, було виявлено свідчення існування римської культової споруди часів правління Адріана, а також сліди масштабного вирівнювання скелястої місцевості для зведення монументальних споруд.

Те, що було збудовано у IV столітті, «було складним святилищем з місцями поклоніння та шанування, з різними місцями для літургії, з маршрутами відвідування. Його структура передбачала відвідування паломниками, які могли переміщатися навколо місць поклоніння, які могли знайти притулок під портиками, згідно з методами, добре відомими для дохристиянських і ранньохристиянських святилищ».

Розкопки тепер зосереджені на північному проході церкви, щоб глибше вивчити римську культову структуру та її подальшу історію. Додаткова робота включає документування всієї базиліки та її прибудов, а також аналіз матеріалів для покращення розуміння історичної еволюції місця та його ролі у місті.

Як писала СПЖ, археологи вважають, що на табличці з Вавилону знайшли карту до Ноєвого ковчега.

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.