Парадокс: вірним УПЦ можна бути й офіцерами, але не капеланами, – експерт

Юрій Решетніков. Фото: YouTube-канал «Перший Козацький»

Необхідність законодавчо врегулювати військове капеланство назріла давно, але проект Закону «Про військове капеланство» у нинішній редакції містить у собі парадоксальні положення, які дозволяють вірним Української Православної Церкви служити на будь-яких посадах у Збройних силах України, але позбавляють їх права отримувати душпастирську опіку від священиків своєї Церкви, сказав на YouTubе-каналі «Перший Козацький» фахівець у галузі державно-церковних відносин Юрій Решетніков.

Він зазначив, що у нинішній редакції законопроекту в частині 3 статті 7 зазначено, що військовим капеланом не може бути особа, доступ якій до військових частин обмежений будь-яким законом. За словами Решетнікова, це відсилає до сумнозвісного закону №5309, який ще називають «Законом про перейменування УПЦ». У ньому йдеться про те, що релігійні організації, чий керівний центр знаходиться нібито в країні-агресорі, не можуть здійснювати капеланське служіння у військових частинах.

На думку експерта, всі ці моменти є маніпуляціями, що спрямовані на обмеження можливостей УПЦ та порушують права громадян України, які є вірними Українській Православній Церкві, зокрема тим, хто служить у ЗСУ та інших воєнізованих формуваннях країни. «Парадокс ситуації у тому, що законодавство не має обмежень для громадян вірних УПЦ щодо виконання своїх військових обов’язків, у тому числі на офіцерських посадах, – зазначає Решетніков. – Громадяни, вірні УПЦ, призиваються на службу чи з власної волі йдуть служити у ЗСУ, і це не є якоюсь загрозою національній безпеці. При цьому можливість отримувати опіку від священнослужителів своєї Церкви чомусь є загрозою».

Як повідомляла СПЖ, в УПЦ заявили, що добиватимуться рівних прав для своїх віруючих в армії.

Přečtěte si také

V Tbilisi byla otevřena výstava věnovaná patriarchovi Eliášovi II.

Expozice připomíná jeho život, službu církvi i odkaz pro gruzínskou společnost.

Útok na pravoslavný chrám v Záhřebu – dojmy pravoslavného Záhřebčana

V noci z 22. na 23. dubna 2026 došlo v Záhřebu k útoku na katedrální chrám Srbské pravoslavné církve. Člen této farnosti, Marko Princ, poskytl svůj pohled na událost.

Na Athosu zaznamenávají prudký nárůst počtu poutníků, uvedl správce Athosu

Kvůli válkám a nestabilitě vzrostl počet poutníků na Athos až na 1500 lidí denně, což vytváří tlak na monastýry i infrastrukturu mnišského státu.

Církev není „demogracie": Vladyka Juraj kritizuje honbu za lajky a selfíčky

Arcibiskup Juraj se v příspěvku na sociálních sítích ohradil proti posuzování duchovních na základě jejich mediální popularity. 

Na Kypru vyšla najevo údajná dohoda arcibiskupa a starosty proti metropolitovi Tichikovi

Úřadující starosta Pafosu vypověděl na policii, že arcibiskup Georgios měl zadat bývalému starostovi veřejnou diskreditační kampaň proti hierarchovi, aby zakryl finanční machinace v hodnotě milionů eur.

24. dubna: Arménie si připomíná oběti genocidy

Dnes si arménský národ připomíná 111. výročí arménské genocidy. Katolikos všech Arménů Karekin II. navštívil památník Cicicernakaberd v Jerevanu.