Православні сирійці: Ми опинилися у пастці без можливості захистити себе

Ілюстративне фото: greekcitytimes

Антиохійські грецькі православні християни, які мешкають у Сирії, повідомляють про критичну ситуацію, в якій вони опинилися, і просять про допомогу, розповідаючи, що почуваються «у пастці» і не мають можливості захистити себе від насильства. Видання Greekcitytimes опублікувало репортаж із Сирії.

Журналісти поділилися історією православних сирійців, які розповіли про нещодавні трагічні події у Латакії.

48-річний Джонні С., мешканець Латакії, розповів про те, як озброєна група розстріляла його двоюрідного брата та його 20-річного сина. Він і його друзі, ризикуючи життям, знайшли в собі сміливість покинути свій будинок, де вони були ув'язнені з початку звірств 6 березня, і забрати тіла вбитих для поховання. До цього вони виходили лише за водою та їжею, а електрики не було близько тижня.

В іншому селі, неподалік міста, бойовики вбили брата дівчини Джонні, який також був православним.

«Ситуація трагічна, ми живемо в страсі, ми в небезпеці, і нам не вистачає навіть найпростіших речей. Я засмучений, наляканий, злий», – сказав Джонні, який працює у сфері ІТ. Нині йому доводиться приховувати свою віру.

26-річний Елі Х. з Мармарити звернувся до уряду Греції за допомогою. Він побоюється, що насильство пошириться на інші провінції і називає те, що відбувається, «геноцидом».

«Я пишаюся, що я православний грек, і не відмовлюся від своєї ідентичності, навіть якщо це означатиме смерть», – сказав Елі.

Християни діляться, що хочуть залишити Сирію, але це зробити майже неможливо: немає безпечного шляху, Європа більше не приймає біженців, а отримання візи до інших країн вкрай утруднене.

Рафі Ісса, президент Асоціації греків Леванта, підтверджує, що ситуація в Сирії є неконтрольованою, особливо за межами Дамаска. За його словами, люди «просто замикаються у своїх будинках і чекають», не маючи можливості захистити себе.

«Це джихадисти, і зараз вони вбивають людей. Схоже, вони отримали дозвіл, можливо, від держави», – сказав колишній президент грецької громади в Дамаску Хабіб Салума.

У той час як бої вирують приблизно за 240 кілометрів на захід від Дамаска, християни живуть у страху перед невідомістю. Салума вважає, що «за Асада було більше свободи. Проте в Дамаску ситуація здається більш контрольованою. Урядові війська не турбували мешканців».

«Місяць тому вулиці були сповнені солдатів. Танки все ще є, але перевірок менше, крім ночі, коли вас зупиняють і можуть висадити з машини», – додав він.

Незважаючи на запевнення президента-сунніта Аль-Сарри в тому, що в новому уряді Сирії будуть представлені всі релігійні та етнічні групи, Хабіб Салума вважає, що все навпаки.

«Ті, хто на стороні президента – виключно суніти. В уряді немає жодного християнина, і навіть поліція та армія укомплектовані виключно сунітами, тоді як в одному Дамаску проживає близько 100 тисяч християн», – сказав він.

Як писала СПЖ, у Сирії ісламісти вбили 7000 християн та алавітів.

Přečtěte si také

Videoreportáž: Oslavy Křtu Páně v Praze. Arcibiskup Michal světil Vltavu

Praha se stala dějištěm starobylé tradice. Po slavnostním procesí proběhl pod železničním mostem na Výtoni obřad Velkého svěcení vody.

V Libanonu byl zahájen Týden modliteb za jednotu křesťanů

V Libanonu se sešli představitelé různých křesťanských denominací, aby společnou bohoslužbou zahájili tradiční ekumenický týden.

Papež Lev XIV. přijal prezidenta Pavla ve Vatikánu

Český prezident jednal s papežem o válce na Ukrajině, globálních konfliktech i otázce zneužívání v církvi.

Rumunský patriarcha reagoval na tragickou železniční nehodu ve Španělsku

Patriarcha Daniel reagoval na smrtící nehodu vlaků na jihu Španělska a vyjádřil blízkost rodinám obětí i zraněným.

Počet křesťanů v Evropě klesl o 17 milionů: Nová zpráva varuje před úpadkem

Nová analýza stavu křesťanství v Evropě zaznamenala prudký pokles věřících. Důvodem je oslabení role církve v lidské společnosti i probíhající migrační procesy.

Historie pravoslaví ve 2 minutách: Zkáza Konstantinopole 1204

Křižáci se původně vydali osvobodit Jeruzalém. Dluhy vůči Benátkám a dynastické spory v Byzanci je však dovedly k hanebnému vyplenění Konstantinopole.