Церква святкує Обрізання Господнє
По плоті обрізання Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа. Преображенський монастир, Велико Тирново, Болгарія. Фото: ru.wikipedia.org
14 січня за новим стилем Православна Церква відзначає велике свято – Обрізання Господнє. Про подію згадується в Євангелії від Луки (Лк. 2:21).
Обрізання Немовляти Христа було звершено відповідно до закону, встановленого для єврейського народу Самим Богом, згідно з яким кожен хлопчик мав бути обрізаний на восьмий день після народження. За тлумаченням отців Церкви, Господь, Творець закону, прийняв обрізання, являючи приклад, як людям слід неухильно виконувати Божественні настанови.
Обрізання Господнє – це день Закону Божого, так писав про свято митрополит Веніамін (Федченков), єпископ Руської Церкви, православний подвижник XX століття, місіонер і духовний письменник.
«Якщо наш Господь виконував закон, то й ми за прикладом Його зобов'язані робити те саме. Тобто, перш ніж досягати високих духовних споглядань, ми повинні спочатку виконувати заповіді про справи; перш ніж молитися своїми молитвами, потрібно виконувати церковний чин; перш ніж дійти до свободи духу, потрібно навчитися дисципліни покори; перш ніж вступити в область благодаті, треба пройти ще закон; перш ніж досягти безпристрасності, треба вести боротьбу з пристрастями і особливо з "власною волею"; перш ніж дійти до досконалості любові, треба навчитися виконувати хоч повеління влади, Церкви (наприклад, про пости); перш ніж увійти в дух, у внутрішнє, потрібно зробити за буквою, зовнішнє. Одним словом, перш ніж стати новозавітною людиною, потрібно ще подолати в собі стару, тобто виконати старозавітні вимоги», – писав владика Веніамін.
Але ні закон, ні буква не рятують душу, вказував церковний ієрарх і православний автор, – це лише початок.
«От і Господь, перш ніж отримати в таїнстві Хрещення благодать Святого Духа, що сходить у вигляді голуба, спершу виконує закон. Так і нам, щоб справді стати благодатними, вже остаточно відродитися, потрібно ще виконувати різні закони, канони, “правила”, “слухняності”, чини тощо», – резюмував митрополит Веніамін (Федченков).
У Новому Завіті обряд обрізання в Церкві був скасований та замінений таїнством Хрещення, про яке цей іудейський ритуал символічно свідчив.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.