Церква відзначає Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських
У другу неділю Великого посту Православна Церква відзначає Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських, які спочивають у Ближніх (Антонієвих) та Далеких (Феодосієвих) печерах, повідомляє news.church.ua.
Церква також вшановує пам'ять двох окремих Соборів преподобних Києво-Печерських отців, у Ближніх (28 вересня) та Дальніх печерах (28 серпня).
Сьогодні Церква вшановує понад двісті святих, що входять до Собору преподобних Печерських.
На чолі Собору стоять преподобні Антоній та Феодосій Києво-Печерські – засновники чернечого життя на Русі.
В 1051 році преподобний Антоній повернувся до Києва з Афона, де прийняв чернечий постриг і оселився в печері, де раніше усамітнився в молитві митрополит Іларіон. Згодом до печери стали приходити численні відвідувачі за благословенням та духовною порадою від преподобного, а ті, хто бажав прийняти чернецтво, залишалися з ним. Так почала утворюватися Печерська обитель – третя обитель Пресвятої Богородиці, після Єрусалиму та Афону.
Засновником гуртожиткового чернецтва в Київській Русі став сподвижник преподобного Антонія Печерського преподобний Феодосій, який юнаком прийшов до нього і прийняв у його печері чернечий постриг.
З благословення преподобного Феодосія в Печерській обителі було запроваджено монастирський устав, привезений із Константинополя. Згодом він був прийнятий у всіх наших монастирях.
У сонмі Києво-Печерських святих можна знайти всі види аскетичного подвижництва: юродство Христа заради, мовчання, самітництво, носіння вериг, посту, неспання і навіть мучеництво.
Про подвиги Києво-Печерських святих розповідає патерик, у якому відображена лише мала частина подвигів преподобних отців. Багатьох із них, про кого не залишилося письмових свідчень, прославив Сам Бог, представивши їхні чудотворні мощі.
Київські святі були уславлені 1643 року київським митрополитом Петром (Могилою). За його дорученням протосинкел Константинопольського патріархату Мелетій Сириг уклав службу преподобним отцям Києво-Печерським та всім святим землі.
У XVIII столітті було порушено питання про загальноцерковне шанування Київських святих. Святіший правлячий Синод у 1762 році своїм указом (це рішення було підтверджено указами 1775 та 1784 років) дозволив включати у загальноцерковні Місяцеслови імена Київських святих та друкувати їм служби в місячних Мінеях.
Раніше СПЖ писала, як через 300 років після заснування Лаври у Києві з'явилися християни.
Přečtěte si také
Tento měsíc: 1100 let od přenesení ostatků svaté Ludmily
V Praze a ve středních Čechách vrcholí přípravy oslav k uctění odkazu první české kněžny. Jejíž ostatky byly v roce 925 přeneseny z Tetína na Pražský hrad
Raši: Holokaust je mementom, kam môže zájsť nenávisť
Slovensko si 9. septembra pripomína Deň obetí holokaustu a rasového násilia.
Jak se staví farní dům v Poznani?
V Poznani se práce na výstavbě farního domu neustále posouvají vpřed.
Vladyka Izaiáš v Hrubé Vrbce: pouť ke svátku sv. Gorazda II.
"Do Hrubé Vrbky, rodiště našeho novodobého světce biskupa a mučedníka se i letos sjeli poutníci na již tradiční oslavu svátku – památečního dne jeho skonání za víru a za církev, který je zároveň narozeninami mučedníka pro věčný život."
Svatý synod zbavil úřadu arcibiskupa Damiana
Svatý synod Jeruzalémského patriarchátu se jednomyslně usnesl na sesazení arcibiskupa Damiana z jeho úřadu, aby zajistil řádný chod Sinajského monastýru a jednotu církve.
Púť na Senderov: verící z Michaloviec se chystají na 5. ročník
Pravoslavná cirkevná obec v Michalovcích zve poutníky na tradiční pěší pouť na Senderov, která se uskuteční v sobotu 20. září.