Православна Церква відзначає світле Христове Воскресіння

24 квітня 2022 року Православна Церква відзначає головне свято всього церковного року, смисловий центр православного календаря, свято Воскресіння Христового.
Великдень – перехідне свято, його дата змінюється рік у рік і залежить від місячно-сонячного календаря.
Свято не належить до дванадцяти дванадесятих свят, а стоїть ніби над їхнім колом, тому що його значення по-справжньому унікальне.
На Великдень ми згадуємо події, описані в Новому Завіті всіма чотирма євангелістами – Матвієм, Марком, Лукою та Іоанном. Чотири Євангелія розповідають про дні Страсного тижня і Воскресіння Христового.
У п'ятницю Страсного тижня – Страсну, або Велику, П'ятницю – Спаситель був розіп'ятий на хресті. Учні поховали Його в гроті – печері, яка була поруч із Голгофою, горою, де відбувалися страти – розп'яття.
У ніч із суботи на неділю, тобто напередодні іудейського Великодня, Марія Магдалина та інші жінки прийшли до печери, щоб омити та вмастити пахощами тіло страченого Христа. Цих жінок у Церкві прийнято називати Жінками-мироносицями.
Віддані Господу учениці виявили, що камінь, котрий закривав вхід у печеру, відвалений, а сам гроб порожній. Їм явилися два Ангели і сповістили Воскресіння Христа: «ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них. А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?» (Лк. 24:4-5).
Воскресіння Христове – це смисловий центр усього християнства. Апостол Павло писав у Першому посланні до коринтян: «Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес! коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!» (1 Кор. 15:13-14).
Слово «Великдень» буквально перекладається як «проходження повз, переходження, позбавлення». На івриті Великдень: פסח (Pesaḥ). Грецькою: πάσχα. Латиною: Pascha.
Свято Воскресіння Христового отримало назву «Великодня» від єврейського свята Пасхи. Песах в іудеїв присвячений Виходу ізраїльтян із Єгипту та звільненню їх від рабства. Ці події описані у Старому Завіті.
Чому християни взяли назву іудейського свята? Річ у тому, що події Страсного тижня – зрада Іуди, арешт Христа, Страсті Христові та розп'яття – відбулися напередодні єврейської Пасхи. А Воскресіння Христове – у ніч на Великдень.
Як раніше повідомляла СПЖ, в Офісі Президента розповіли про комендантську годину великодньої ночі.
Přečtěte si také
Estonská pravoslavná církev má podle právníka malou šanci u soudu
Estonská pravoslavná církev a Pühtický monastýr se obrátily na Evropský soud pro lidská práva kvůli zákonu, který jim ukládá přerušit vazby na Moskvu.
V Rakousku stovky lidí protestovaly proti zákazu hidžábů ve školách
Rakouská ministryně pro integraci kritizovala protesty proti zákazu hidžábů, jehož cílem je chránit děti před náboženským nátlakem.
Patriarcha Porfirije: V Kristu nás nemůže rozdělit žádná vzdálenost
Srbský patriarcha Porfirije sloužil Božskou liturgii v australském monastýru svatého Sávy. Věřící vyzval k jednotě, vzájemné lásce a zachování pravoslavné víry.
Bulharský patriarcha zakázal duchovním kandidovat v prezidentských volbách
Patriarcha Daniil rozeslal sofijskému kléru okružní list k volbám 25. října. Připomněl, že duchovní se nesmí účastnit předvolební kampaně.
Část hlavy sv. Jana Křtitele se po 822 letech vrací do Konstantinopole
Biskup z Amiens předal patriarchovi Bartolomějovi ostatek z hlavy sv. Jana Křtitele, která se do Francie dostala během čtvrté křížové výpravy.
Řecký arcibiskup jednal s prezidentem o sociální pomoci a bydlení
Arcibiskup Jeroným se setkal s řeckým prezidentem Konstantinosem Tasulasem. Hlavními tématy jednání byly sociální pomoc a výstavba ubytování pro studenty.