Церква святкує пам'ять святителя Михаїла, митрополита Київського
28 червня Православна Церква святкує пам'ять святителя Михаїла, першого митрополита Київського.
Митрополит Михаїл родом із Сирії. 988 року, під час Хрещення Русі, Патріарх Цареградський Микола Хрисоверг направив його до Корсуня, великого князя Володимира, а вже звідти митрополит прибув до Києва.
Михайло був ревним розповсюджувачем християнства, проходячи великі країни, він насаджував насіння віри Христової. Саме йому приписують побудову Києво-Золотоверхо-Михайлівського монастиря, а ченцям, які прибули з ним із Цареграда, – заснування монастиря Києво-Межигірського. Митрополит скрізь, де тільки міг будувати церкви, ставив священників та дияконів і скидав ідолів.
Літописи кажуть, що народ, приліплений до стародавніх забобонів, не без скорботи дивився на скруху своїх ідолів, і коли бог їхній Перун кинутий був у Дніпро, то натовп, що біг за своїм ідолом, кричав услід: «Перуне, видибай!», тобто «випливай». Істукан, прагненням вод несомий, нібито підкоряючись голосу крикунів, пристав до берега при тому місці, де після, в XI столітті, збудували монастир, який назвали Видубецьким.
Святитель Михайло помер у Києві, мощі його відпочивають у великій соборній Печерській церкві. Напис на раці святих мощей свідчить, що цей святитель помер у 992 році, похований у Десятинній церкві. За Печерського ігумена Феоктиста мощі святого перенесли в Антонієву печеру, а 1 жовтня 1730 року святиню перенесли у велику церкву (Печерську).
Коли митрополита Михаїла зарахували до лику угодників, невідомо, однак, історики припускають, що це сталося під час перенесення його мощей, так у списку преподобних Антонієвої печери є його ім'я, згадується він і в книзі Акафістів з канонами, надрукованій у Печерській друкарні 1677 року. Однак, у загальному Місяцеслові святий, як і інші Печерські преподобні, не згадувався.
Вже указами Синоду від 1762, 1775 і 1784 років було дозволено друкувати служби преподобним Михаїлу, Антонію, Феодосію та іншим чудотворцям Печерським у книгах, що видаються Лаврською друкарнею, а указом Синоду від 6 серпня 1795 р. було наказано скласти і детальний опис життя святителя Михаїла для розміщення у Четьї-Мінеї.
Святитель Михаїл вшановується першим Київським митрополитом. Деякі літописи називають його другим, а першим – грека Леонтія чи Леова; в Новгородському ж літописці розпис митрополитів починається з Феопемпта (1037 р.).
Раніше СПЖ повідомляла, що 25 червня Церква святкувала пам'ять преподобного Онуфрія Великого.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.