Церква святкує пам'ять преподобного Сергія Радонезького

18 липня Православна Церква молитовно вшановує день здобуття святих мощей преподобного і богоносного Сергія.

Преподобний Сергій Радонезький народився 1314 року в сім'ї благочестивих бояр Кирила та Марії. З юних років Сергій, який у світі носив ім'я Варфоломій, мав бажання присвятити своє життя служінню Богу. Проте Кирил і Марія довго не благословляли сина на чернече життя. І тільки коли вони, незадовго до своєї кончини, пішли в монастир, преподобний Сергій Радонезький зі старшим братом Стефаном оселився в глухому лісі.

Майбутньому ігумену землі Руської було тоді 23 роки. Власними руками брати збудували тут дерев'яну келію і церкву, яку за їхнім бажанням було освячено в ім'я Живоначальної Трійці. Життя у глибокому усамітненні виявилося не під силу старшому брату преподобного, Стефану, і він незабаром пішов із цих місць. Преподобний Сергій залишився на самоті.

З ще більшою старанністю він віддався подвигу посту і молитви. Незабаром виповнилося заповітне бажання юнака – ігумен одного з прилеглих монастирів Митрофан постриг його у чернецтво. Жодної хвилини преподобний Сергій Радонезький не проводив у неробстві. Мудро поєднуючи молитву і працю, співи псалмів і читання божественних книг, він з кожним днем ​​свого життя все більше наближався духом до Христа. Єдиним бажанням преподобного Сергія Радонезького було спасіння власної душі. Він хотів жити і померти у своєму лісовому усамітненні. Невдовзі навколо преподобного Сергія стали селитися люди, які хотіли спасатися під його керівництвом. За наполегливим бажанням учнів Сергій Радонезький стає священником та ігуменом заснованого ним монастиря.

Близько 1372 року Патріарх Константинопольський Філофей, який знав про високе життя руського ігумена, прислав преподобному Сергію Радонезькому хрест, параман, схиму і грамоту, в якій благословляв преподобного та радив йому запровадити в Троїцькому монастирі общежительний статут.

У 1380 році, коли правитель Золотої Орди Мамай вів полки на руйнування Руської землі, великий князь Димитрій Іванович, готуючись виступити в похід, просив у преподобного Сергія Радонезького благословення та молитви.

Преподобний Сергій Радонезький помер 25 вересня за старим стилем (за новим стилем 8 жовтня) 1392 року.

Перед смертю він наказав братії насамперед суворо зберігати чистоту православної віри. Преподобний заповідав також дотримуватись однодумства, чистоти душевної і тілесної, любов нелицемірної, віддалятися від злих бажань, утримуватися в їжі та питті, мати старанність до смирення і страннолюбія.

Раніше СПЖ повідомляла, що до дня пам'яті преподобного Сергія в Троїце-Сергієву лавру доставили з Третьяковської галереї ікону Святої Трійці роботи преподобного Андрія Рубльова.

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.