Блаженніший прийняв мене, як сина, – священник, що покаявся
Протоієрей Володимир Литвенчук, настоятель Благовіщенського храму Волинської єпархії, у травні 2022 року перейшов до ПЦУ, проте менше ніж за місяць приніс покаяння та повернувся до канонічної Церкви. Він розповів про свої душевні страждання під час перебування у розколі. З 20 днів у ПЦУ перші два тижні пройшли у нього у стані стресу, а потім почалася депресія. І лише після покаяння, принесеного Предстоятелю УПЦ, отець Володимир набув душевного спокою. Історію священника опублікував Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
За словами отця Володимира, його замучила совість, і він звернувся до свого товариша з семінарії протоієрея Сергія Ющика. «Я йому просто сказав такі слова: "Батюшко, спаси мене, бо я гину"», – зізнався отець Володимир. Отець Сергій зв'язався з помічниками Предстоятеля, і Литвенчук поїхав на покаяння до Блаженнішого.
«Блаженніший – це свята людина», – упевнений отець Володимир. Він згадав, як важко було йому їхати до Києва на покаяння. «Я не знав, що він скаже, як він поставиться до мене, але він просто прийняв мене по-батьківськи, як сина», – з розчуленням згадує колишній розкольник. Він каже, що вперше у житті за 20 років у священному сані він відчув таку духовну, пастирську, святительську підтримку. «Блаженніший мене почув, Блаженніший мене посповідав. Я безмежно вдячний за те, що він мене прийняв, як ту заблукалу вівцю в її 20-денній "мандрівці"», – розповів отець Володимир. За його словами, коли він повертався з Києва, «це був зовсім інший стан».
Предстоятель УПЦ наставляв священнослужителя, що повернувся з розколу, допоміг йому усвідомити те, що сталося, щоб той, хто оступився, «все своє життя надалі старався не робити нічого подібного і з покаянням жив».
Отець Володимир згадав, що, викладаючи у Волинській духовній семінарії пастирське богослов'я, запитував себе: «Який духовний, моральний стан мають священники, які перейшли в розкол, які відійшли від Церкви?» Він навіть подумати не міг, що йому доведеться зіткнутися з цими питаннями особисто. «Блаженніший повернув мене на той шлях, з якого я звернув», – із вдячністю каже священник.
«Велика благодать, що сьогодні у цей непростий час він (Блаженнійший митрополит Онуфрій, – ред.) керує нашою Церквою», – наголосив протоієрей Володимир Литвенчук.
Тепер, після принесеного покаяння та відновлення у сані в отця Володимира зовсім інший стан. «Щодня хотілося б служити, щодня хотілося б звершувати Євхаристію», – зізнається він. І матінка, та інші люди помітили в ньому зміни на краще. Звичайно, його, як і всіх, гнітить війна і все пов'язане з нею, але його совість спокійна. «Я зрозумів, що сьогодні в мирі живу зі своєю совістю, яка мені підказує, що все-таки ми перебуваємо в тій Церкві, яка є дійсно для нас Церквою Христовою, яка на чолі з нашим Предстоятелем веде наш кораблик до Спасіння», – сказав отець Володимир.
«Наразі я знаю точно, що не можна такого допускати. Це просто дуже страшні речі, особливо це відчувається для нас, священників, які отримали заборону. Ми виросли в цій Церкві, канонічній Церкві, ми отримали все в цій Церкві, ми разом із паствою будували храми, відстоювали їх...», – заявив отець Володимир.
Отець Володимир розповів, що громада Благовіщенського храму, в якій він є настоятелем, підтвердила свою вірність УПЦ: разом із двадцяткою парафії провели збори релігійної громади, зібрали понад 200 підписів, зафіксували в протоколі, завізували у Блаженнішого Митрополита Онуфрія та архієпископа.
Нагадаємо, що протоієрея Володимира Литвенчука було заборонено у священнослужінні, проте після принесеного покаяння відновлено в УПЦ у статусі настоятеля ставропігійної парафії Блаженнішого Митрополита Київської, а не Волинської єпархії.
Як писала СПЖ, клірик Тернопільської єпархії, що покаявся, повернувся в УПЦ з розколу.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.