В УПЦ розповіли, чому церковний рік розпочинається у вересні

14 вересня за новим стилем і 1 вересня за старим відзначається церковне новоліття – початок нового року. Чому церковний індикт (початок року) святкується у вересні, розповіли в Telegram-каналі видання «Фома в Україні».

У Стародавньому Римі, починаючи з 46 року до Різдва Христового, вважалося початком нового року 1 січня – так встановив імператор Юлій Цезар. Календарний рік (юліанський) складався з 365 діб та 6 годин. Така система існувала до того моменту, коли в світ прийшло християнство.

У Візантії, яка стала наступницею Стародавнього Риму, новий рік розпочинався з 1 січня. Проте у 312 році імператор-християнин Костянтин Великий вирішив святкувати початок нового року не з 1 січня, а з 1 вересня. Насамперед це було пов'язано із системою встановлення та збору податків, тобто з початком нового фінансового року.

У християнській Церкві ця традиція встановилася не відразу. Лише у VI столітті, за правління імператора Юстиніана I, традиція відзначати початок нового року 1 вересня увійшла в життя Церкви.

На Русі новий рік переважно відзначався 1 березня. По-перше, це було пов'язано з церковним Переданням про створення світу, а по-друге, на цю ж дату змістилась язичницька традиція зустрічі нового року.

Однак на церковному Соборі у Москві в 1492 р, наслідуючи візантійську традицію, було прийнято рішення про початок святкування нового року з 1 вересня. Так тривало до правління правителя Петра I.

19 грудня 7208 року (обчислення від створення світу) Петро підписав указ про святкування нового (цивільного) року з 1 січня 1700 року від Різдва Христового. Таким чином, з епохи Петра дати святкування початку нового року та церковного нового року розділились, оскільки Церква на нову дату не перейшла.

Після революції 1917 р., 14 лютого 1918 р. у Російській імперії було запроваджено новий григоріанський календар (новий стиль). Головна відмінність григоріанського та юліанського календарів полягає в тому, що з часом різниця між ними збільшується. У XXI столітті вона становить 13 днів, а в XXII становитиме вже 14 днів. Таким чином, за новим стилем новоліття відзначається 14 вересня.

Перехід на новий стиль створив для Церкви певні труднощі. Тепер у церковних календарях доводиться вказувати дві дати святкування того чи іншого свята або дня пам'яті – за старим і новим стилем.

Раніше СПЖ повідомляла, що 12 вересня Церква святкувала пам'ять благовірного князя Олександра Невського.

Přečtěte si také

Jednota pravoslaví v ohrožení: Příčiny a řešení

Zpráva biskupa Hioba (Bandmanna) ze Stuttgartu z 42. Pravoslavné konference

Sjezd pravoslavných dětí a mládeže v Cieplicích, Polsko

Lublinsko-chełmská pravoslavná diecéze s požehnáním Jeho Excelence, nejctihodnějšího Abela, arcibiskupa lublinského a chełmského, uspořádala ve dnech 11. až 17. července 2025 sjezd pravoslavných dětí a mládeže v malebném Pravoslavném domě sv. Štěpána v Cieplicích (Jelenia Góra).

Vladyka Juraj: Slovo z homílie pri privítaní ostatkov sv. Márie Magdalény

Pravoslávna cirkevná obec (PCO) v Nižnej Rybnici dnes zverejnila úryvok z homílie arcibiskupa Juraja, michalovsko-košického, prednesenej počas nedávneho slávnostného privítania ostatkov svätej Márie Magdalény. 

Košice zvou na oslavu sv. Paraskevy Římské a sv. Hermolaa s uctěním ostatků

Michalovsko-košická pravoslavná eparchie zve věřící na výjimečné bohoslužby v Košické katedrále k poctě svaté Paraskevy Římské a svatého Hermolaa s uctěním jejich ostatků.

Pravoslavný a katolický patriarcha Jeruzaléma vyzvali k ukončení války v Gaze

Hierrchové oslovili světové lídry na tiskové konferenci konané v Centru Notre Dame v Jeruzalémě.

V Košiciach privítali relikviu sv. Márie Magdalény

V dňoch 21. a 22. júla sa v košickej pravoslávnej katedrále uskutočniloprivítanie signifikantného ostatku sv. Márie Magdalény, Christovej učeníčky a apoštolky Zmŕtvychvstania Bohočloveka, informuje o tom FB profil Michalovsko-košické eparchie.