Офіційна заява Хустської єпархії УПЦ стосовно захоплення храму у селі Пилипець

У Хустській єпархії УПЦ офіційно прокоментували дії та висловлювання Київського патріархату стосовно майнової належності захопленого його представниками храму у селі Пилипець Міжгірського району.
Нині, кажуть у єпархії, у заявах УПЦ КП з приводу цього конфлікту інформація подається викривлено, а священиків та їхніх помічників, які відстоюють інтереси громади УПЦ, називають «тітушками».
Хустська єпархія, як і вся Українська Православна Церква, ніколи не йшла на силове захоплення чужої власності. 23 серпня 2015, коли представники УПЦ КП насправді захопили храм УПЦ, сам митрополит Хустський і Виноградівський Марк прибув до цього села, але поговорити з присутніми представниками громади не вийшло: у приміщенні було повно чужинців.
Єпархія не залишить свою громаду. Зауважимо, що УПЦ КП для чогось представляє події так, ніби храм «вборонили правоохоронці», однак насправді можна отримати офіційне підтвердження від правоохоронних органів, що ніяких бійок тут не було.
Саме 27 вересня, коли до села Пилипець приїхала делегація з семи священиків єпархії УПЦ та їх семи помічників, з’ясувалося, що храм громади УПЦ у якийсь фантастичний спосіб перереєструвала обласна влада. За версією чиновників, це тепер храм УПЦ КП.
Перед тим голова парафіяльної ради громади УПЦ села Пилипець дійсно збирав підписи по селу, однак не для того, щоб перереєструвати громаду, а під вже набившим оскому приводом «не платити Москві». Згодом, 23 серпня, коли у селі захоплювали храм, серед людей, які це робили, практично не було парафіян. Це добре видно навіть на фото, які публікує УПЦ КП.
Нині селяни, які зрозуміли, що їх просто обманули та використали, зібрали підписи за те, щоб залишитись у юрисдикції Хустської єпархії УПЦ. Таких людей у громаді – 160.
Přečtěte si také
Proč Bůh dopouští utrpení? Pravoslavný pohled
Zlo a bolest nejsou Božími tresty, jsou plodem padlého světa. Co na otázku utrpení odpovídá pravoslavná tradice?
Co naše Církev udělala s dědictvím a odkazem sv. Gorazda?
Téměř neporušená tráva před křížem na Kobyliské střelnici. Několik desítek lidí. A jeden dopis, který nás nenechá klidnými. Jeho autor se ptá: Co jsme za osmdesát čtyři let udělali s dědictvím, které nám sv. Gorazd zanechal?
Proč pravoslavní uctívají ostatky svatých: časté omyly
Uctívání ostatků svatých bývá terčem nedorozumění a nařčení z modloslužby. Vysvětlujeme, na jaké teologii pravoslavná úcta k relikviím skutečně stojí.
Co je známo o vraždě ve Svatohorské lávře
Ve Svatohorské lávře zabili mnicha a zranili další dva. Co je o tragédii známo?
Proč pravoslavní ctí ikony a nejde o modloslužbu
Pravoslavní křesťané ikony neuctívají jako bohy, ale ctí skrze ně toho, koho zobrazují. Odkud tato tradice pochází a jak církev odpovídá na časté námitky o modloslužbě?
Co si Češi myslí o pravoslaví?
Proč Češi automaticky spojují pravoslaví s Ruskem? Nedbalost médií, mlčení církve i skutečné kořeny nálepky, která dopadá na celou komunitu.