Конституційний Суд України розпочав розгляд справи про публічні богослужіння
16 березня Конституційний Суд України почав розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини п’ятої статті 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Журналіст СПЖ був в цей день серед акредитованих тут представників мас-медіа.
Валерія Лутковська
Варто нагадати, що омбудсмен ще в жовтні минулого року звернулася до Конституційного Суду України з питанням щодо правомірності положень згаданого Закону в частині дозвільного порядку публічних богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій. Вони, згідно Закону, безперешкодно проводяться в культових будівлях та на прилеглій території, у місцях паломництва, установах та організаціях і на підприємствах за ініціативою трудових колективів і згодою адміністрації. Також, відповідно до Закону, богослужіння та релігійні обряди в лікарнях, в місцях попереднього ув’язнення і відбування покарання проводяться на прохання громадян, які перебувають в них, або за ініціативою релігійних організацій. Закон передбачає, що в інших випадках публічні богослужіння, релігійні обряди та процесії щоразу проводяться з дозволу відповідного місцевого органу.
Саме це положення щодо дозвільного порядку омбудсмен просить визнати неконституційним.
Адже, як відзначила омбудсмен у своєму виступі на засіданні КСУ, «Стаття 39 Конституції України встановлює інший порядок – повідомчий, і те, що проведення такого зібрання може бути заборонене виключно судом». Уповноважений з прав людини говорила і про нагальну необхідність розробки і ухвалення окремого Закону України про мирні зібрання, адже у чинному законодавстві немає механізму реалізації статті 39 Конституції України.
До участі у розгляді справи Конституційний Суд України залучив представників Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Київської міськдержадміністрації, Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій, Української Гельсінської спілки з прав людини.
Станіслав Шевчук
Напередодні суддя-доповідач Конституційного Суду України Станіслав Шевчук одержав за своїм запитом правові висновки юридичних служб та експертів згаданих установ і організацій. Під час свого виступу Станіслав Володимирович оприлюднив усі ці висновки. В усіх без винятку було заявлено про невідповідність Конституції України положень ч. 5 ст.21 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації».
Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій
Варто відзначити і те, що раніше Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій пропонувала Верховній Раді України усунути ці неконституційні положення Закону та запровадити для публічних мирних зібрань релігійних організацій такий самий порядок їх організації, як і для решти громадян та інституцій громадянського суспільства.
Přečtěte si také
Neděle všech svatých: plod Ducha svatého, který mění svět
První neděli po Padesátnici slaví pravoslavná církev památku všech svatých – těch, jejichž jména známe, i těch bezejmenných, kteří žili a zemřeli pro Krista.
Co nám dala Padesátnice?
Nyní vstupujeme do oslav svaté Padesátnice. Je to svátek, který má svůj předobraz již ve Starém zákoně a jehož význam sahá hluboko do dějin spásy. Zároveň je to svátek, který završuje naše hlavní oslavy Kristova vzkříšení. To, co začalo Paschou, dochází svého naplnění v události seslání Svatého Ducha na Církev.
Z islámu k pravoslaví: Milica a její cesta k pravoslaví
Dívka ze Slovinska, narozená v muslimské rodině, exkluzivně pro SPN v Srbsku vyprávěla, jak skrze Liturgii, přátelství, modlitbu a Kristovu lásku našla cestu k pravoslaví.
Rozhovor s biskupem Izaiášem: Pouť v Mikulčicích a odkaz svatých věrozvěstů
Biskup olomoucko-brněnský Izaiáš exkluzivně pro SPN hovoří o cyrilometodějské pouti v Mikulčicích a o odkazu svatých Cyrila a Metoděje pro pravoslavné věřící v českých zemích a na Slovensku.
Pravoslaví jednoduše: Svaté myro, vonné tajemství církve
Co je to svaté myro, jak se liší od běžného oleje a proč s ním kněz při křtu křižuje tělo novokřtěnce? Přinášíme vám jednoduché vysvětlení jedné z nejstarších křesťanských tradic.
Pravoslavná církev slaví Nanebevstoupení Páně
Čtyřicátý den po Pasše slaví pravoslavní křesťané jeden z dvanácti nejvýznamnějších svátků. Co se vlastně tehdy stalo a proč na tom záleží dodnes?