Святитель Лука (Войно-Ясенецький) та Україна

Немає, мабуть, не те що церковних, а й навіть світських людей, особливо медиків, які б не чули хоч раз про лікаря Луку Войно-Ясенецького. «Нариси гнійної хірургії» зробили справжній переворот у медицині того часу, і актуальність цієї наукової праці не пропала й сьогодні. Наш сучасник, який ще не так давно жив серед нас на землі, звершуючи щоденну службу Богові і людям, стає відомим в усьому світові. Православні віруючі і лікарі не тільки України, Росії чи інших країн пострадянського простору, а й греки, і навіть ті, хто живе на інших континентах, знають про нього. І зовсім не важливо, чи це знайомство з його постаттю як світила медицини, чи як архієреєм Божим та святим Його угодником.

Багато життєписів та праць святителя видано за останні роки, знято прекрасний фільм, проведено багато семінарів та конференцій, присвячених його діяльності. Я не буду сьогодні навіть торкатися того, що усім відомо про святителя-хірурга, про те, що можна вільно прочитати у будь-якій літературі, присвяченій постаті святого Луки, а торкнуся лише деяких фактів його біографії, пов‘язаних із рідною мені Черкащиною і майже ніде не згаданих, а якщо згаданих, то зовсім трошки.

Село Деньги

На лівому березі Дніпра розкинулось невеличке маловідоме сільце Черкаської області із чудернацькою назвою Деньги (наголос на останню літеру). Козацьке поселення, що відоме із 17 сторіччя як один із осередків козацтва, було центром однієї з сотень Кропивнянського полку. Про значимість села говорить і те, що воно було позначене на карті Боплана. До 1954 року село належало до Полтавської спочатку губернії, а потім області, а після цього із Золотоніським районом увійшло у склад новоутвореної Черкаської області. Окрім цього, Деньги цікаві нам тим, що тут розпочав після навчання свою діяльність владика Лука, а тоді Валентин Феліксович Войно-Ясенецький. Період цей був зовсім не довгий і тривав усього три місяці, але запам‘ятався молодий лікар у селі як фахівець своєї справи. За цих три місяці 1908 року, що провів Валентин Феліксович у Деньгах, ним було зроблено більш ніж сто операцій різного ступеня важкості. Після Деньгів молодого лікаря чекало багато випробовувань та потрясінь, про які він навіть тоді не підозрював, але які, з допомогою Божою, викристалізували у ньому лікаря не тільки тіл, а й душ людських.

Не дивлячись на зовсім коротке перебування святителя на Золотоніщині, не забута про нього пам’ять у селі. З нагоди 135-ої річниці з дня народження видатного святителя-хірурга у Деньгах була відкрита пам‘ятна дошка, присвячена цій знаменній події, у присутності правлячого архієрея єпархії митрополита Софронія, гостя із Греції архімандрита Нектарія (Антонопулуса), а також інших почесних гостей.

Святитель Христовий об’єднує нас у спільній молитві…

Такими словами розпочав свою проповідь отець, а нині митрополит Фівський і Левадійський Елладської Православної Церкви, Нектарій. Перше знайомство, як розповідав сам отець-архімандрит, зі святим Лукою відбулось у нього в Сімферополі у середині 90-х років минулого сторіччя. Приїхавши після паломництва, архімандрит Нектарій видав невеличку брошурку з житієм святого, де описав своє перебування біля його святих мощей. «І я зовсім не очікував, – розповідає далі священик, – що за цих кілька десятків років у Греції так його полюблять». Варто зазначити, що у Греції тепер налічується більше сорока як окремих храмів, так і приділів, присвячених святителю. Багато чудес відбувається за молитвами до святого Луки та за вірою тих людей, котрі просять зцілення від хвороб. Як зазначає сам отець Нектарій: «Нам зараз головне об’єднатися у Тілі Христовому, адже всяке об’єднання без Бога стає початком розпаду і руїни, приклад чому – Вавілонська вежа. Святитель Лука настільки об’єднав мене із Україною, що я відчуваю себе тут так, наче це моя друга батьківщина. Тіло Христове, у якому ми об’єднані, долає і розмиває усі кордони, тому і Україна стала для мене такою рідною».

Святий Лука у Черкасах

Майже усі житія святого згадують Черкащину тільки через перебування лікаря Войно-Ясенецького на Золотоніщині. Але мало кому відомо, що, окрім Деньгів, бував він, уже в архієрейському сані, і у самих Черкасах. Так, із архівних матеріалів відомо, що батьки владики, Фелікс та Марія, переїхали із Керчі і доживали віку та упокоїлись саме у Черкасах. Доглядав за ними молодший син Володимир, який після здобуття юридичної освіти працював тут судовим приставом. У довіднику «Весь город Черкассы» вказано, що сім’я Войно-Ясенецьких проживала на вулиці Суворівській, 54, на тій же вулиці, під номером 12, був будинок адвокатури, у якому працював рідний брат владики. Відомо також, що у Троїцькій церкві, де тепер знаходиться «Пагорб слави», ще у період роботи у Деньгівській лікарні, була хрещена дочка Валентина Феліксовича, Олена. Відвідини Черкас владикою відбулися у 1926 році після першого заслання, відомо, що він тоді служив панахиду на могилі своєї сестри Ольги.

На жаль, не збереглося кладовище, де знайшли вічний спокій батьки та сестра святителя, тому що саме на території цього найбільшого міського кладовища у 1950-тих роках ХХ ст. був облаштований парк культури і відпочинку імені 1-го травня. У наш час молитва на цьому святому місці відновлена. Стараннями владики Софронія збудовано кафедральний Михайлівський собор, будинок єпархіального управління, каплиця на честь святих Новомучеників Черкаських. Будується меморіальний храм на честь ікони «Чорнобильський Спас», навіть сам парк отримав нову назву «Соборний».

Після відкриття пам’ятного знаку у Деньгах було розпочато проектування та виготовлення пам’ятника святому архієпископу для встановлення у парку по алеї неподалік кафедрального собору. І ось 10 червня, напередодні дня пам’яті святителя Луки, відбулось урочисте відкриття та освячення скульптурного зображення святителя. О 13:00 від кафедрального собору у парк вийшов Хресний хід на чолі з митрополитом Черкаським і Канівським Софронієм, який очолив чин освячення новозбудованого пам’ятника, під час якого була прочитана молитва, а монумент був окроплений святою водою. Після молебню владика звернувся до присутніх зі словом привітання, у якому розкрив значення та важливість подвигу святителя Христового у сьогоденні.

Přečtěte si také