У Городоцькому духовному училищі регентів-псаломників відбувся випуск
Випуск відбувся 24 червня у Свято-Миколаївському Городоцькому жіночому монастирі, на базі якого училище діє вже двадцять четвертий рік поспіль. Сяткування розпочалося із подячного молебня у головному храмі обителі, його відслужив секретар Рівненської єпархії протоієрей Віталій Герлінський та намісник Свято-Троїцького Межирицького чоловічого монастиря архімандрит Феодор (Мельничук).
Привітати дівчат із закінченням навчання зійшлося чимало охочих, насамперед батьків, родичів, знайомих. Неля Вдовіна, мама випускниці, аби розділити доньчину радість приїхала з міста Волочиськ, що на Хмельниччині. Не приховуючи емоцій, жінка висловила свою подяку тим, хто за кілька років змінив її дитину, допоміг визначитись у житті.
– Я хвилювалась, коли вона сюди вступала, тому що життя у місті і в монастирі навіть не варто порівнювати. Молодь звикла себе вільно почувати, абсолютно відкидаючи будь-які обмеження та застереження старших. Та Матінка Божа зглянулась, управила все…. Сестри монастиря допомогли моїй Юлі усі ці роки впевнитись, що вона на вірному шляху. Навчання, хоч було важким та вона про нього тільки з піднесеним настроєм згадує.
Під час вручення дипломів, ігуменя монастиря матушка Михаїла (Заєць), зі сльозами на очах згадувала про кожну випускницю, адже із двадцяти дівчат, котрі вступали до закладу, всі дійшли до фінішної прямої. «Таке не часто буває», – зауважила матушка. Дівчата через складність умов проживання, насичену програму навчання, сувору дисципліну, не завжди досягають поставленої мети. Цей випуск був особливий: троє закінчило училище із червоними дипломами, одна прийняла чернечий постриг і нині є насельницею монастиря у селі Городно Волинської області.
Навчання на регентів-псаломників триває три роки, як стверджує ігуменя, цього достатньо, аби студентки набули фахових знань та вмінь, розкрили свої здібності, таланти, про які до вступу навіть не здогадувались.
– Прийде таке собі дівчатко із села, співати не вміє, голосу теж якогось особливого немає. А провчиться рік – прислухаєшся, і помічаєш, що барви звучання її голосу зачаровують, за два – бездоганно володіє партитурою, на третьому курсі – уже самі пишуть пісні, музику. А ще наші учениці малюють, вишивають та шиють, одним словом, я переконана в цьому, училище готує справжніх фахівців, чудових членів суспільства.
Основні героїні свята – випускниці – в цей день були емоційно збуджені: інколи пускали сльозу, обіймались з насельницями монастиря, своїми викладачами, співали та декламували вірші. У залі, де накрили святкові столи дівчата-регенти організували величезний концерт, а ще підготували виставку своїх мальованих полотен.
Передаючи вітання від митрополита Варфоломія, який є ректором Городоцького духовного училища, протоієрей Віталій Герлінський сказав:
– Основне - в життя із стін училища винести ті істини, які три роки поспіль вам доносили ваші вчителі: будьте хорошими людьми, не забувайте молитись, уповайте на Милосердного Господа і все у вас тоді складеться. …
Přečtěte si také
Jak pravoslavné farnosti u nás pomáhají chudým a uprchlíkům
Služba potřebným je přirozenou součástí víry. Připomeňme si, jak pravoslavné farnosti a eparchie u nás nezištně pomáhají chudým, nemocným, seniorům i uprchlíkům.
Kmotrovství v pravoslaví: jaká je role kmotra a kmotry při křtu dítěte?
Kmotr v pravoslavné tradici není jen čestný host u křtitelnice, ale člověk, který před Bohem skládá skutečný slib a přebírá duchovní odpovědnost za dítě.
Co se stalo na hoře Tábor? Proměnění Páně jako předobraz naší proměny
Na hoře Tábor zjevil Kristus učedníkům svou božskou slávu.
Smíšené manželství: jak žít pravoslavnou vírou s jinověrným partnerem
Co dělat, když partner vyznává jinou církev, nebo nevěří vůbec? Pravoslavní otcové se shodují v jednom: jde o zkoušku víry, ale nabízejí na ni různé odpovědi.
Pravoslavná rodina v Česku: jak vychovávat děti ve víře, když jste menšina?
Jak předat dítěti pravoslavnou víru doma, v digitální době a v prostředí, kde je církevní život spíš výjimkou než samozřejmostí.