Святий Миколай проповідував не словом, а ділом
Його батьками були благочестиві і знатні люди Феофан і Нонна. Цікаво, що вони дуже довго не мали дітей, і їхній син, якого вони назвали Миколай, став плодом молитви вже досить престарілих батьків. Взагалі, зі Священного Писання та історії Церкви ми знаємо, що пізні діти практично завжди є плодом молитви і неймовірної віри, і їхнє життя – це життя, присвячене Богові. Наприклад, Діва Марія, Святий Іоанн Предтеча, пророк Самуїл та святитель Миколай.
З самого дитинства майбутній єпископ Мир Лікійських відрізнявся величезною любов'ю до храму і молитви. Ще в дитинстві, під час свого хрещення, він три години, за свідченням очевидців, простояв в хрещальній купелі. Пізніше, в досить юному віці, він прийняв священний сан і під час відсутності свого дядька-єпископа, якого теж звали Миколаєм, управляв єпархією. Мудрість, любов до Бога і людей та святість особистого життя стали тими причинами, які і визначили подальше життя пресвітера Миколая – він став єпископом міста Мири Лікійські.
До речі, сьогодні це місто більше відоме серед туристів, тому що знаходиться воно у Туреччині, в провінції Анталія.
Святитель Миколай не залишив нам ніякої літературної спадщини, він не писав богословських праць, до нас не дійшли його проповіді, він не був видатним адміністратором. Але, в той же час, саме святитель Миколай, без сумніву, самий відомий православний святий. Про нього знають в Колумбії і Канаді, Китаї і Зімбабве, на Північному полюсі і Алясці. Чому? Що він зробив такого, що залишило свій слід в історії і в серцях мільйонів людей? Відповідь дуже проста: вся справа в тому, що його слова не розходилися з ділом. Більш того, він проповідував не словом, а ділом. Він жив без красивих гасел і запевнень. Він жив так, як повинен жити християнин.
Сьогодні ж, на жаль, ми дуже часто зустрічаємо зовсім протилежне явище – люди багато говорять, але практично нічого не роблять. Навіть навпаки – той, хто більше за всіх говорить, як виявляється, найменше за всіх робить. Може, саме тому пам'ять святого Миколая Чудотворця сьогодні актуальна як ніколи. Адже багатьом, якщо не всім, треба навчитися жити так, щоб наші слова не розходилися зі справами. Зі Святом!
Přečtěte si také
Neděle všech svatých: plod Ducha svatého, který mění svět
První neděli po Padesátnici slaví pravoslavná církev památku všech svatých – těch, jejichž jména známe, i těch bezejmenných, kteří žili a zemřeli pro Krista.
Co nám dala Padesátnice?
Nyní vstupujeme do oslav svaté Padesátnice. Je to svátek, který má svůj předobraz již ve Starém zákoně a jehož význam sahá hluboko do dějin spásy. Zároveň je to svátek, který završuje naše hlavní oslavy Kristova vzkříšení. To, co začalo Paschou, dochází svého naplnění v události seslání Svatého Ducha na Církev.
Z islámu k pravoslaví: Milica a její cesta k pravoslaví
Dívka ze Slovinska, narozená v muslimské rodině, exkluzivně pro SPN v Srbsku vyprávěla, jak skrze Liturgii, přátelství, modlitbu a Kristovu lásku našla cestu k pravoslaví.
Rozhovor s biskupem Izaiášem: Pouť v Mikulčicích a odkaz svatých věrozvěstů
Biskup olomoucko-brněnský Izaiáš exkluzivně pro SPN hovoří o cyrilometodějské pouti v Mikulčicích a o odkazu svatých Cyrila a Metoděje pro pravoslavné věřící v českých zemích a na Slovensku.
Pravoslaví jednoduše: Svaté myro, vonné tajemství církve
Co je to svaté myro, jak se liší od běžného oleje a proč s ním kněz při křtu křižuje tělo novokřtěnce? Přinášíme vám jednoduché vysvětlení jedné z nejstarších křesťanských tradic.
Pravoslavná církev slaví Nanebevstoupení Páně
Čtyřicátý den po Pasše slaví pravoslavní křesťané jeden z dvanácti nejvýznamnějších svátků. Co se vlastně tehdy stalo a proč na tom záleží dodnes?