У храмі Айя-Софія древні християнські фрески закриють для проведення намазу

Для прикриття древніх християнських фресок візантійського часу на стінах храму Айя-Софія, перетвореного на турецьку мечеть, в причорноморському турецькому місті Трабзон, встановлюється спеціальна електронна система, яка буде висувати особливі штори, що закриватимуть фрески під час намазу, повідомляє Седмиця із посиланням на Christiantoday.

Під час реставраційних робіт в храмі будуть прибрані захисні шари та щити зі стінних розписів, а замість них буде встановлена високотехнологічна електронна система. Процес реставрації та переобладнання будівлі розпочнеться вже цього року, а проектна вартість робіт становить близько 2 мільйонів турецьких лір (500 тисяч доларів).

Ісмет Цалік, керуючий директор служби пам'яток старовини в Трабзоні, очікує, що оновлений храм стане надзвичайно популярним туристичним об'єктом, та пояснює процес закриття фресок. «Варто лише натиснути кнопку, і настінні розписи затягує непрозорий екран, після чого люди можуть зосередитися на молитві, а їхні погляди більше не відволікаються на зображення, – говорить Цалік. – Причому на час реставраційних робіт ми не плануємо закривати мечеть, і служби в ній йтимуть як звичайно».

Перший храм на місці нинішньої Айі-Софії був побудований візантійцями у 360 році під ім'ям храму Святого Духа. Свій нинішній вигляд будівля набула у 537 році за часів візантійського імператора святого Юстиніана.

Храм був перетворений на мечеть у 1461 році, після завоювання Трапезунда (нині Трабзона) султаном Османської імперії Мехмедом II, причому фрески у південній частині храму були повністю заштукатурені, оскільки встановлення ісламу не допускають жодних релігійних зображень.

В якості мечеті храм діяв до 1931 року, був закритий та знову відкрився у 1935 році в якості музею за розпорядженням світського уряду тодішньої Туреччини. При президенті Реджепі Ердогані, у 2013 році, храм знову був перетворений на мечеть під тиском мусульманських націоналістів.

Přečtěte si také

V Tbilisi byla otevřena výstava věnovaná patriarchovi Eliášovi II.

Expozice připomíná jeho život, službu církvi i odkaz pro gruzínskou společnost.

Útok na pravoslavný chrám v Záhřebu – dojmy pravoslavného Záhřebčana

V noci z 22. na 23. dubna 2026 došlo v Záhřebu k útoku na katedrální chrám Srbské pravoslavné církve. Člen této farnosti, Marko Princ, poskytl svůj pohled na událost.

Na Athosu zaznamenávají prudký nárůst počtu poutníků, uvedl správce Athosu

Kvůli válkám a nestabilitě vzrostl počet poutníků na Athos až na 1500 lidí denně, což vytváří tlak na monastýry i infrastrukturu mnišského státu.

Církev není „demogracie": Vladyka Juraj kritizuje honbu za lajky a selfíčky

Arcibiskup Juraj se v příspěvku na sociálních sítích ohradil proti posuzování duchovních na základě jejich mediální popularity. 

Na Kypru vyšla najevo údajná dohoda arcibiskupa a starosty proti metropolitovi Tichikovi

Úřadující starosta Pafosu vypověděl na policii, že arcibiskup Georgios měl zadat bývalému starostovi veřejnou diskreditační kampaň proti hierarchovi, aby zakryl finanční machinace v hodnotě milionů eur.

24. dubna: Arménie si připomíná oběti genocidy

Dnes si arménský národ připomíná 111. výročí arménské genocidy. Katolikos všech Arménů Karekin II. navštívil památník Cicicernakaberd v Jerevanu.