У храмі Айя-Софія древні християнські фрески закриють для проведення намазу

Для прикриття древніх християнських фресок візантійського часу на стінах храму Айя-Софія, перетвореного на турецьку мечеть, в причорноморському турецькому місті Трабзон, встановлюється спеціальна електронна система, яка буде висувати особливі штори, що закриватимуть фрески під час намазу, повідомляє Седмиця із посиланням на Christiantoday.

Під час реставраційних робіт в храмі будуть прибрані захисні шари та щити зі стінних розписів, а замість них буде встановлена високотехнологічна електронна система. Процес реставрації та переобладнання будівлі розпочнеться вже цього року, а проектна вартість робіт становить близько 2 мільйонів турецьких лір (500 тисяч доларів).

Ісмет Цалік, керуючий директор служби пам'яток старовини в Трабзоні, очікує, що оновлений храм стане надзвичайно популярним туристичним об'єктом, та пояснює процес закриття фресок. «Варто лише натиснути кнопку, і настінні розписи затягує непрозорий екран, після чого люди можуть зосередитися на молитві, а їхні погляди більше не відволікаються на зображення, – говорить Цалік. – Причому на час реставраційних робіт ми не плануємо закривати мечеть, і служби в ній йтимуть як звичайно».

Перший храм на місці нинішньої Айі-Софії був побудований візантійцями у 360 році під ім'ям храму Святого Духа. Свій нинішній вигляд будівля набула у 537 році за часів візантійського імператора святого Юстиніана.

Храм був перетворений на мечеть у 1461 році, після завоювання Трапезунда (нині Трабзона) султаном Османської імперії Мехмедом II, причому фрески у південній частині храму були повністю заштукатурені, оскільки встановлення ісламу не допускають жодних релігійних зображень.

В якості мечеті храм діяв до 1931 року, був закритий та знову відкрився у 1935 році в якості музею за розпорядженням світського уряду тодішньої Туреччини. При президенті Реджепі Ердогані, у 2013 році, храм знову був перетворений на мечеть під тиском мусульманських націоналістів.

Badatel zkoumá starověké svědectví o Kristově zmrtvýchvstání

Španělský badatel porovnal starověké texty židovského historika Josepha Flavia a zkoumá, zda obsahují původní svědectví o Ježíšově zmrtvýchvstání.

Papež Lev XIV. představil pět etických zásad pro umělou inteligenci

Papež Lev XIV. upozornil na rizika umělé inteligence a představil pět zásad, které mají zajistit ochranu lidské důstojnosti a odpovědné využívání technologií.

Synod Polské pravoslavné církve jednal o jednotě i vnitřních otázkách

Polská pravoslavná církev se zabývala rozdělením světového pravoslaví kvůli situaci na Ukrajině, náboženskou výukou i otázkami církevní praxe.

Patriarcha Theofilos promluvil o zprostředkování míru mezi Ukrajinou a Ruskem

Jeruzalémský patriarcha označil úsilí o nastolení míru za duchovní povinnost náboženských představitelů.

Po útoku na pravoslavný chrám vyzývají odborníci k boji proti extremismu

Teroristický útok na pravoslavný chrám v Jordánsku vyvolal debatu o prevenci náboženského extremismu a významu vzdělávání a společenské soudržnosti.

Ekumenický patriarchát si připomněl řecký státní svátek

Ekumenický patriarcha Bartoloměj vyslal svého zástupce na slavnostní bohoslužbu v Konstantinopoli u příležitosti řeckého státního svátku.