Погляд церкви: хто пересадить доброту

Не так давно весь світ облетіла шокуюча новина – вчені з Університету Солка оголосили про успішне створення гібридного ембріона, що складається з клітин людини та свині.

Як зазначили дослідники, цей експеримент став черговою важливою віхою на шляху розробки технологій вирощування людських органів в тілах свиней та інших тварин. Всього вченим вдалося створити дві химери (організми, що поєднують у собі генетично різнорідні клітини), які були знищені «з етичних міркувань» через кілька тижнів.

Багато авторитетних ЗМІ вже встигли надати цій події значення серйозного наукового прориву, який змінить долю людства. Автори відповідних матеріалів передчувають можливість подолання генетичних захворювань, вирішення проблеми донорства органів і, як наслідок, продовження життя кожного з нас.

Проте за всіма цими переможними реляціями та райдужними сподіваннями ховається величезна кількість викликів і непростих проблем. І треба не боятися їх формулювати та озвучувати. Адже від того, як ми на них відреагуємо, багато в чому й залежатиме наше майбутнє.

Отже, перша проблема. Різноманітні «загравання» з генами людини і тварин неминуче породжують теорії, які підривають устої етичності і моралі. В якості прикладу наведу вислів відомого генетика Юджина Маккарті, який він зробив у 2013 році. Згідно з його теорією, людський вид є результатом схрещування кабана і самки шимпанзе. Якщо виходити з цієї логіки, то виникає цілком закономірне питання – а навіщо людині взагалі треба боротися з гріхом і пристрастями? Адже її предки – тварини, а отже, і вона є твариною у всіх своїх думках, вчинках і бажаннях. А раз так, то виходить, що немає гріха, і є лише інстинкти і природний потяг до задоволення різних низинних потреб.

Друга проблема. Ніхто не може гарантувати, що авантюра з генетикою не заведе її ініціаторів у нетрі, з яких потім неможливо вибратися. Припустимо, що в результаті подібних експериментів на світ з'явиться «людиносвиня» – за виглядом тварина, але яка має людськиий мозк і так далі. Думаю, що кожен з нас здатен усвідомити, яка це насправді страшна проблема. Для цього потрібно просто уявити, що ми раптом самі опинилися в тілі згаданої тварини. Усвідомлювати себе людиною і не мати можливості нею бути – така доля напевно у сто крат гірше за будь-які з відомих на сьогоднішній день тортур.

Третя проблема. Пересадка органів тварин людині здатна змінити ідентичність останньої. Про цю загрозу ще на початку 2000-х років писали представники Папської академії наук.

І нарешті, четверта проблема. Зазначені генетичні дослідження фінансуються приватним капіталом. Ряд експертів припускає, що дуже багаті люди сподіваються за допомогою відповідних наукових проривів забезпечити собі максимально довге життя. А в ідеалі – навіть безсмертя. І тут ми знову мусимо згадати про одну непорушну істину. За словом апостола Павла, один тільки Бог має безсмертя. Він – джерело вічного життя, і знайти його без Господа не є можливим. Навіть якщо пересаджувати собі донорські органи ледве не щодня. Більше того, йдучи таким шляхом, людина рано чи пізно перестане бути людиною, а стане лише високорозвинутою твариною. Адже навіть найбільш геніальний вчений у світі ніколи не зможе пересадити своєму пацієнтові совість, доброту і моральність.

Митрополит АНТОНІЙ, керуючий справами Української Православної Церкви

Аіф

Přečtěte si také

Mýty o pravoslaví: Nemluvňata nemohou k přijímání

Proč pravoslavná církev přistupuje k udílení Eucharistie dětem hned od křtu a neodkládá ji jako Západní církve? 

Pravoslaví v každodenním životě: Jak podporovat svou farnost?

Podpora farnosti nestojí jen na penězích, ale také na čase a osobní přítomnosti. Pravoslavná tradice vnímá dávání jako projev vděčnosti a živé víry.

Pravoslaví v každodenním životě: Jaké ikony potřebuji?

K vytvoření domácího modlitebního koutku nepotřebujete desítky ikon ani drahé vybavení. Pro začátek vám stačí pouze dvě. Které?

Jaká je budoucnost kněžského povolání v PCČZS ?

Jak má vypadat kněžská služba v době, kdy pravoslavné chrámy praskají ve švech a věřící přibývají každým rokem?

Neděle všech svatých: plod Ducha svatého, který mění svět

První neděli po Padesátnici slaví pravoslavná církev památku všech svatých – těch, jejichž jména známe, i těch bezejmenných, kteří žili a zemřeli pro Krista. 

Co nám dala Padesátnice?

Nyní vstupujeme do oslav svaté Padesátnice. Je to svátek, který má svůj předobraz již ve Starém zákoně a jehož význam sahá hluboko do dějin spásy. Zároveň je to svátek, který završuje naše hlavní oslavy Kristova vzkříšení. To, co začalo Paschou, dochází svého naplnění v události seslání Svatého Ducha na Církev.