Про точність соціологічних опитувань, пов'язаних з віросповіданням

Деякі експерти піддають сумнівам результати нещодавнього опитування Інституту соціології НАН України, які засвідчили, що Українська Православна Церква залишається найбільшою конфесією в країні. Зокрема, вони вказують, що підсумки дослідження були б іншими, якби в анкеті було б зазначено не УПЦ, а УПЦ Московського патріархату.

– Так, опитування згаданої Вами авторитетної організації стало вкрай невтішним для опонентів нашої Церкви. Воно, серед іншого, зафіксувало, що розмови про її нібито маргіналізацію, падіння авторитету в суспільстві так і залишилися порожніми розмовами. Цифри говорять самі за себе. 40 відсотків респондентів назвали себе прихожанами УПЦ. Для порівняння – з Київським патріархатом себе асоціювало 25 відсотків опитаних. Зрозуміло, що ті експерти, які раніше направо і наліво роздавали коментарі щодо стрімкої втрати УПЦ своїх парафіян та впевнене лідерство у кількісному плані Київського патріархату, тепер шукають хоч зачіпки для збереження свого обличчя. Так була придумана тема з приставкою Московський патріархат. Насправді це – маніпуляція. Якби експерти хоча б поверхово ознайомилися з результатами дослідження Інституту соціології,  побачили б, що питання формулювалося наступним чином: «Якщо Ви належите до якоїсь конфесії, то назвіть її?». І тут виникає два варіанти. Або людина називала свою церкву сама, без підказки тих, хто цікавився її позицією. Або їй зачитувався список, з якого вона обирала те, що необхідно. Так ось, у списку чітко вказувалося: УПЦ на чолі з Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм, УКГЦ на чолі з архієпископом Святославом і так далі. Помилитися у такому випадку неможливо, оскільки людина, яка є прихожанином тієї чи іншої церкви, точно знає, хто її голова.

Чи вплинув якось на результати відповідних соціологічних досліджень Всеукраїнський хресний хід?

– Хресний хід розставив усі крапки на «і» у питанні про те, хто визначає життя православної спільноти в Україні. В ході, яку організувала УПЦ, взяли участь понад півмільйона людей. У самій столиці з молитвою від Володимирської гірки до Лаври пройшло близько 100 тис. вірян Української Православної Церкви. Аналогічний захід Київського патріархату зібрав всього кілька тисяч учасників. Коли мені говорять про 15 тис. і більше, я просто згадую зйомки з дрона агентства Українські новини. Вони показали, що колона Київського патріархату розтягнулася від Михайлівського собору до пам'ятника Богдану Хмельницькому. Це невелика відстань, та й люди йшли не щільним потоком. А у випадку з УПЦ, коли перші шеренги досягли Лаври, то останні тільки спускалися з Володимирської гірки. Подивіться – і все стане на свої місця.

Думаю, що через призму саме цього факту якраз і потрібно ефективно оцінювати різні релігійні опитування, в особливості щодо кількості пастви тієї чи іншої конфесії на предмет їх адекватності та обьективности.

Для вас особисто, що продемонстрував Хресний хід?

– Хресний хід явно продемонстрував, що бажання миру в українському суспільстві надзвичайно велике, і величезна кількість людей підтримує як нашу Церкву, так і її прагнення випросити у Бога припинення війни на нашій рідній землі.

Чи важлива кількість людей у якійсь конфесії?

– Важлива, звичайно, не кількість, а якість. Однак, з іншого боку, якщо УПЦ є найбільшою конфесією в країні, то чому варто приховувати цей факт? В ньому немає нічого поганого. Просто іноді кількісні показники стають інструментом для маніпуляцій. Наприклад, Київський патріархат останні два роки на всіляких інформаційних майданчиках намагається донести усім інформацію про те, що саме він – найбільша, скажімо так, православна церква в Україні. А раз так, то саме вона і має виключне право говорити від імені всього українського православ'я та визначати розвиток усього українського православ'я. Ось такі маніпуляції і треба розвінчувати, щоб не вводити нікого в спокусу та не підштовхувати до неправильних кроків, які можуть зашкодити релігійному миру і стабільності в Україні, а також викликати конфлікти у світовому православ'ї.

Але люди, можливо, все ж залишають УПЦ? Наприклад, через поширене твердження про те, що ваша церква фінансує Росію та її бюджет?

– Запитайте у будь-якого архієрея про те, як проходять Богослужіння в храмах його єпархії. Ви отримаєте одну й ту ж відповідь – людей на службах стало більше. Одним з підтверджень такого явища можна вважати дані зі звіту керуючого Справами УПЦ митрополита Бориспільського та Броварського Антонія (Паканича), які свідчать: за минулий рік кількість громад Української Православної Церкви зросла з 11.949 до 12.017.

Що ж до фінансування РФ, то коментувати можна факти, а не чиїсь фантазії або страхи. Давайте я краще поставлю конкретне запитання. Один з головних спонсорів Київського патріархату Андрій Мацола має свій бізнес у РФ. Продає там пиво. Згідно з повідомленнями ЗМІ, податки від цього бізнесу обчислюються мільярдами рублів. Так от питання, хто ж насправді фінансує Росію та її бюджет?

Кореспондент 3 лютого 2017

Plačící Královna ve Vlachernách

V noci svátku Záštity Přesvaté Bohorodice spatřili zázrak ve vlachernském chrámu pouze dva lidé. Všichni ostatní se modlili a nic neviděli. Boží milost se však dostala i jim.

Cesta ke křtu: Co je katechumenát a jak dospělý člověk přichází do Církve

V Texasu se po roce přípravy dala pokřtít celá rodina. Jak vypadá cesta dospělého ke křtu v pravoslavné Církvi a proč na ní nelze spěchat?

Láska k nepřátelům v době polarizace: Co nás učí svatý Siluan Athonský

Prostý mnich ze Svaté Hory učil, že kdo nemiluje nepřátele, v tom není Boží milost. V době, kdy se společnost dělí na tábory, zní jeho slova naléhavěji než kdy dřív.

Pochybnosti ve víře: Co nás učí apoštol Tomáš

Církev nenazývá Tomáše „nevěřícím“, ale opěvuje jeho „blahou nevěru“. Jeho příběh ukazuje, jak se z pochybnosti může zrodit vyznání.

Od mága k biskupovi: Co říká pravoslaví o horoskopech a ezoterice

Příběh svatého Kypriána, který se z mocného čaroděje stal biskupem a mučedníkem, nabízí jasnou odpověď na dnešní zájem o horoskopy, tarot či amulety.

Jak dodržovat půst a zůstat součástí světského kolektivu

Postní kalendář nečeká, až si firma vybere jídelníček na poradu. Jak sladit církevní pravidla s běžným pracovním provozem?