Щасливий бідняк

Було в одного багатія все, чого бажають люди. І мільйони грошей, і пишно убраний палац, і красуня дружина, і сотні слуг, і розкішні обіди, і всілякі закуски, і вина, і повна стайня дорогих коней. І все це так надокучило йому, що він цілісінький день сидів у своїх багатих хоромах, зітхав та скаржився на нудьгу.

Лише йому й було заняття та радість – їжа. Прокидався він – чекав на сніданок, від сніданку чекав на обід, від обіду – на вечерю. Але й цю втіху він скоро втратив. Їв він так багато і так солодко, що зіпсувався у нього шлунок і позиву на їжу не стало. Покликав він докторів. Лікарі дали ліки і наказали ходити щодня по дві години на природі.

І от ходить він якось свої призначені дві години і все думає про своє горе, що немає бажання до їжі. І підійшов до нього жебрак.

– Подай, – каже, – Христа ради, бідній людині.

Багач все про своє горе думає, що йому їсти не хочеться, і не слухає жебрака.

– Пожалій, пане, увесь день не їв.

Почув багач про їжу, зупинився.

– Що ж, їсти хочеться?

– Як не хотіти, пане, страшенно хочеться!

«Ото щаслива людина», – подумав багач і позаздрив біднякові.

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Přečtěte si také