Духовні причини Чорнобильської трагедії

Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич)

Масштабна катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції, яка сталася понад 30 років тому,  стала переломним моментом у житті богоборчого суспільства.

Люди в більшості своїй жили без Бога, в цілому система, що існувала тоді, свідомо та відкрито боролася з Ним.

Наруги над святинями, постійні погрози та насмішки на адресу священнослужителів і віруючих були нормою життя.

У храмах розташовувалися клуби та склади, освоєння церков супроводжувалося іноді повним їх руйнуванням та попранням.

Господь милостивий і довготерпеливий, Він жадає спасіння кожного з нас, Він нікого не карає. Караємо себе ми самі, віддаляючись від Бога. Чим далі ми від Творця, тим болючіше і трагічніше буде протверезіння.

Чорнобильська трагедія струснула суспільство. Біль та біда зайшли практично до кожної оселі, люди перевірялися на людяність.

Скільки справжніх героїв ціною свого життя рятували інших. Це й пожежники, і військові, і міліція, і лікарі, і прості робітники, які виконували свій обов'язок до кінця, не покидаючи робочих місць, гинучи від опромінень.

Безліч сімей відгукнулися на чужу біду та прийняли у свої будинки незнайомців, які залишилися без даху над головою. 

Люди почали молитися. Вони згадали про Бога та почали шукати в Ньому розради у своїй біді.

І Господь утішив кожного. Храми відродилися, молитва ожила, люди отримали надію. Всякий час має свої особливості, свій дух та наслідки.

Давайте ж будемо жити так, щоб з кожним днем ми наближалися до Бога, а не віддалялися від Нього, щоб заслужене та рятівне протверезіння і напоумлення були  нам в радість, а не в журбу, несли процвітання, а не біль та руйнування.

Аіф

Přečtěte si také