Притча: Перш ніж забруднити когось гряззю...
Він знав, що той пасе тварин у віддаленому місці, де майже ніхто не ходить, і вирішив скористатися цим та викопати йому глибокую яму, щоб той звалився в неї.
Пізно вночі він почав копати. Коли він копав, то уявляв собі, як його кривдник потрапить до неї і, можливо, щось зламає собі або помре в ній, не маючи можливості вилізти звідти. Або, принаймні, до ями впаде його корова, вівця або, на худий кінець, коза. Довго і завзято він копав, мріючи про помсту, та не помічав, як яма ставала все глибше й глибше. Але от засірів світанок, і він отямився від своїх думок.
І яким було його здивування, коли він побачив, що за цей час він викопав таку глибоку яму, що сам вже не зможе вилізти з неї.
Тому, перш ніж навіть подумки рити яму іншому, згадай: для того щоб вирити її, тобі самому доведеться в ній опинитись, бо першим у ній опиняється той, хто її риє. І перш ніж забруднити когось гряззю, спочатку тобі доведеться забруднити свої руки.
Přečtěte si také
Příběhy o starobylé Církvi: první hierarchie
Dnes se vede mnoho sporů o církevních statusech a jurisdikcích. Je těžké se v tom vyznat. Na pomoc může přijít pochopení, jaká byla Církev na začátku své historie.
Novomučedníci 20. století: metropolita Anatolij Oděský
Světící mučedník Anatolij začal svou činnost jako vědec a pedagog, a skončil jako mučedník a vyznavač. Jaké lekce si můžeme vzít z jeho života?
„Hra na oliheň“: apoteóza krutosti nebo evangelické varování?
Série je známá svým krutým a krvavým obsahem. Hráči jsou nuceni bojovat o svůj život, účastníce se dětských her. Násilí a agrese, i v kontextu fiktivních událostí, mohou být vnímány jako norma.
„Pikaso“: církevní hymnografie a přednáška otce Lavra
Úryvky z knihy Andreje Vlasova „Picasso. Část první: Práce“. Epizoda 21.