Луцьк православний: як на Волині будують нові храми
Собор Всіх Святих Землі Волинської
Під час сумнозвісних подій 1992 року в обласному центрі Волинської області та навколишніх найближчих до міста селах було захоплено півтора десятка храмів УПЦ, при цьому в самому Луцьку в розпорядженні канонічної Церкви лишився фактично тільки нинішній кафедральний Свято-Покровський храм, біля якого згуртувалася постраждала від рейдерів православна громада міста.
Сьогодні Луцьке міське благочиння – це більше 30 громад, понад 20 діючих храмів, каплиці, відкриті для пацієнтів медичних закладів та ув'язнених.
В межах міста та прилеглих населених пунктах активно будуються ще п'ять храмів. Один з них, названий на честь святої рівноапостольної Марії Магдалини, вже практично завершений: за словами благочинного Луцької міської округи протоієрея Володимира Литвенчука, громада вже перейшла молитися до нового приміщення, а до осені планується освячення та відкриття храму.
Собор Всіх Святих Землі Волинської
Головним об'єктом уваги залишається майбутній кафедральний собор Всіх Святих Землі Волинської. Хоча тут ще нескоро будуть завершені роботи, в нижньому храмі, названому на честь святого апостола Андрія Первозванного, громада молиться вже багато років: у тимчасовому приміщенні-модулі влітку надто тісно та душно, і парафіяни переходять сюди. Через масштабність проекту та повільний збір фінансування було вирішено зосередити роботи в нижньому храмі, щоб оперативно довести його до завершення. Нещодавно тут пофарбували стіни, для подальших робіт громада Всіх Святих Землі Волинської шукає додаткове фінансування.
Храм, спроектований в стилі сакральної архітектури Київської Русі, вже зараз вражає своєю величчю. Півроку тому на собор встановили два куполи із запланованих п'яти. Встановлені хрести височіють над багатоповерхівками спального району, які оточують храм. На початку 90-х, коли єпархія отямлювалася після удару рейдерів, новоствореній громаді запропонували будувати тут масивний собор, не залишаючи іншого варіанту – настоятель протоієрей Володимир Яцишин згадує, що громаді довелося погоджуватися на цю велику ділянку та проект майбутньої величезної будівлі – одного з найвищих храмів України.
Свято-Миколаївський храм
Громада святого Миколая села Великий Омеляник – це в основному лучани, які проживають в околичному мікрорайоні міста. Будинки та комунікації тут належать до обласного центру, а земля під ними перебуває вже у розпорядженні сусідньої сільської ради.
Звичайна чиновницька плутанина з документацією в цьому випадку перейшла у тривалі судові з'ясування, в ході яких православній громаді довелося відстоювати своє право будуватися на виділеному їй крихітному «п'ятачку» між п'ятиповерхівками. Роботи мали розпочатися навесні 2016 року, однак правомочність документації Свято-Миколаївська громада доводила в суді близько півтора року. Зараз на території розташована тимчасова конструкція, поруч з якою потихеньку зростає майбутній храм.
Свято-Воскресенський храм
Свято-Воскресенська громада УПЦ зареєстрована в Луцьку вже багато років; поки за допомогою меценатів триває та вже йде до завершення будівництво храму, віруючі моляться у тимчасовому приміщенні одного з гуртожитків неподалік будівництва.
Перший камінь під фундамент був освячений і закладений у 2011 році, на сьогодні основна частина робіт вже завершена: у червні 2018 єпископ Волинський і Луцький Нафанаїл освятив накупольні хрести, які поетапно встановили на храм.
Свято-Благовіщенський храм
Храм, настоятелем якого є благочинний протоієрей Володимир Литвенчук, виріс в одному зі спальних районів міста досить швидко – за останні чотири роки. Місце будівництва було освячене в 2013 році, активно роботи пішли роком пізніше.
Нещодавно на об'єкті був встановлений купол.
Свято-Благовіщенська громада поки також молиться у тимчасовому приміщенні, яке було надано їй недалеко від майбутнього місця будівництва храму. Ділянку землі довго випрошували у міськради; сьогодні церква вже прикрашає прилеглу паркову зону, біля якої ростуть нові житлові будинки.
Přečtěte si také
Zvěstování přesvaté Bohorodice: počátek našeho spasení
Velký svátek připomíná chvíli, kdy Bohorodice přijala Boží vůli a otevřela cestu vtělení Krista.
Historie pravoslaví ve 2 minutách: Pád Jeruzaléma a zánik starého světa
Rok 70 n. l. se stal pro osud rané církve největším zlomem. Zničení jeruzalémského chrámu římskými vojsky definitivně oddělilo křesťanství od jeho židovských kořenů.
Pravoslaví jednoduše: Co je to „Svatá Hora Athos“ a proč tam nesmí ženy?
Poloostrov Athos v Řecku je jediným místem na světě, kde se zastavil čas před tisíci lety. Tato autonomní mnišská republika pod správou konstantinopolského patriarchátu je domovem dvaceti velkých monastýrů a tisíců mnichů.
Životy svatých: Svatý apoštol Petr – od rybářské sítě k „bránám pekelným“
Vracíme se k postavě galilejského rybáře Šimona, kterému Kristus dal jméno Petr (Skála). Stal se prvním z dvanácti apoštolů a základním kamenem, na němž byla vybudována Církev.
Historie pravoslaví ve 2 minutách: První století církve
Raná církev se po Jeruzalémském sněmu rozrostla do sítě komunit. Z Jeruzaléma se těžiště víry přesunulo do syrské Antiochie, kde učedníci poprvé získali jméno, které dnes zná celý svět.
Historie pravoslaví: Prvních 20 let církve a rozptýlení apoštolů
První dvě desetiletí po Nanebevstoupení Páně bývají vnímána jako mlhavé období. Církev tehdy tvořila hrstka věřících v nepřátelském prostředí. Přesto právě tato doba určila tvář církve na další tisíciletí.