Що Православна Церква думає про Хелловін

Керуючий справами Української Православної Церкви Митрополит Антоній (Паканич). Фото: church.ua

Людина пізнається у справах, а свято – за духом. Якщо свято приносить радість і мир, а традиції, пов'язані з ним, – добро і тепло в серця людей, то це вірна ознака правильності та потрібності. В іншому випадку – це не що інше, як тільки яскравий перформанс, і святом подібний маскарад ніяк не назвеш, це лжесвято. 

Саме така ситуація виникла з Хелловіном, що прийшов в наше життя: сумнівною історією з недобрими персонажами, що не несе ні сенсу, ні радості, що популяризує злих духів. Основними темами Хелловіну є нечиста сила, смерть, окультизм і монстри. Язичництво в чистому вигляді. 

Але люди безуспішно намагаються знайти «вищий» сенс у Хелловіні і навіть приписують йому навколохристиянські мотиви. Насправді ж багато попалися на вудку ділків, що ввели моду на хелловінську атрибутику й заробляють на цьому гроші. 

Головна мета будь-якого християнського свята – звістка про Христа. Якщо благої вісті немає, то до християнських традицій воно не має ніякого відношення. 

А з подібними лжесвятами треба бути гранично обережними. Загравання зі злими духами ні до чого доброго не приведе. Це вкрай небезпечно для духовного життя. Втім, як і участь у будь-яких язичницьких гуляннях: на Івана Купала та інше. 

Духовне падіння може бути спочатку й непомітним, подумаєш, трохи відволікся. Але невелике відволікання від основної дороги може призвести до фатальних наслідків: втрати головного орієнтира і сходження з вірного шляху. За цим підуть блукання в темряві. І вони можуть стати нескінченними, на все життя. Темні сили не відпускають просто так людину, тримають її за всі гачки. 

Тому так важливо триматися істини навіть в, здавалось би, дрібницях і не сходити з вірної дороги з жодного приводу.

КП в Україні

Přečtěte si také

Životy svatých: Svatá Kateřina Alexandrijská

Panna, která přemluvila 50 filosofů

Pravoslaví v každodenním životě: Jak zacházet s hněvem, aby nás nezničil

Hněv prožívá každý z nás. Někdy tiše, jindy výbušně. Jak s ním zacházet tak, aby nám neublížil – ani doma, ani v duchovním životě?

Pravoslaví jednoduše: Proč se v chrámu používá kadidlo?

V naší rubrice „Pravoslaví jednoduše“ každý týden vysvětlujeme jednu pravoslavnou věc tak, aby jí porozuměl úplně každý. Minule jsme psali o ikonostasu. Dnes se zaměříme na něco, co v chrámu nejen uvidíte, ale i ucítíte: kadidlo.

Pravoslaví v každodenním životě: Co dělat, když mě svírá strach?

Naše rubrika „Pravoslaví v každodenním životě“ dnes pokračuje tématem, které se týká úplně každého: strach. Strach z budoucnosti, z osamění, ze smrti, z nemocí, z nejistoty.

Životy svatých: Kdo byl svatý Ivan Český?

Spouštíme novou rubriku „Životy svatých“, ve které si každý týden připomeneme jednoho světce. Dnes začínáme úplně od samotných kořenů českého křesťanství, u poustevníka sv. Ivana Českého.

Proč pravoslavní nepodávají svaté přijímání nepravoslavným?

Časopis Hlas pravoslaví se ve svém zářijovém čísle věnoval tématu, které v poslední době znovu vyvolává diskuse i v pravoslavném světě – otázce, zda mohou být nepravoslavní křesťané připuštěni ke svatým Tajinám.