Що неодмінно потрібно зробити в Різдвяний піст
Митрополит Антоній (Паканич). Фото: church.ua
Різдвяний (Филипів) піст починається 28 листопада, наступного дня після дня пам'яті святого апостола Филипа, одного з 12 найближчих учнів Господа Ісуса Христа, і закінчується 6 січня в переддень великого свята Різдва Христового.
Все багатоденні пости передують великим святам. І одне із завдань поста – підготувати віруючих до глибокого переживання майбутнього свята. Той, хто постить повинен прагнути до усвідомленого проходження посту, максимально зосередитися на духовному житті, щоб зустріч з Христом у святковий день стала дійсно важливою подією. Піст – це боротьба з духовними недугами. І рух в сторону подолання хоча б одного з них – велика перемога.
Коренем зла є заздрість: «Заздрістю диявола смерть увійшла у світ» (Прем.2: 24). Саме ця пристрасть стала причиною першого вбивства. Божественне Одкровення оповідає, що Каїн, старший син Адама і Єви, займався землеробством, а його молодший брат Авель пас овець. Одного разу кожен з них приніс у дар Богу результати своєї праці: Каїн – частину врожаю, а Авель – кращих тварин свого стада. Але Бог не прийняв жертву Каїна. За переказами, на жертвопринесення Авеля зійшов посланий Господом вогонь, а на дар Каїна подібний вогонь, що знаменує угодність жертви Богу, так і не зійшов. І Каїн, засмутившись, розлютився на свого брата і через заздрощі вбив його. Таким чином, початок гріха Каїна корениться в заздрості.
Можливо, хтось, заглянувши в свою душу, чесно зізнається собі в ці дні, що там є паростки або вже цілі порослі цієї смертельної недуги. В такому випадку небезпечно пускати духовну хворобу на самоплив. Заздрість роз'їдає душу. Життя заздрісника вже на землі перетворюється в пекло, всі фарби добра і радості зникають з його життя, він бачить світ і людей тільки через призму ненависті і зла.
Поки наше серце замутнено заздрістю, образами, злопам'ятством, агресією, безглуздо навіть і думати про те, як нам з'єднатися з Господом. Серце, в якому довгий час живе образа, закрито для Бога зсередини. Святитель Григорій Ніський з цього приводу каже: Богу угодно все, Він все може пробачити, але одне Йому не до вподоби: Йому не бажане те, що відбувається без любові.
Пам'ятаючи про це, ми завжди повинні намагатися прощати і просити прощення у інших, не даючи можливості заздрості і образі пустити коріння в нашому серці. І Господь, споглядаючи наше щире прагнення, споглядаючи нашу старанність у боротьбі зі своїми власними пристрастями, зі своїми власними духовними слабкостями і недоліками, обов'язково подасть нам сил для такої бажаної перемоги над гріхом.
Přečtěte si také
Proč pravoslavní nepodávají svaté přijímání nepravoslavným?
Časopis Hlas pravoslaví se ve svém zářijovém čísle věnoval tématu, které v poslední době znovu vyvolává diskuse i v pravoslavném světě – otázce, zda mohou být nepravoslavní křesťané připuštěni ke svatým Tajinám.
Starec Paisij Svatohorec: Největší nemocí jsou špatné myšlenky
Slova starce Paisije o tom, jak špatné myšlenky matou duši a berou člověku pokoj, radost i pravý pohled na svět a bližní.
Kdy byl Syn Boží nazván „Kristus“ - Sv. Jan Damašský
Přinášíme vám další úryvek z pojednání O pravé víře svatého Jana Damašského – tentokrát o tom, kdy byl Syn Boží nazván „Kristus“.
Proč Bůh stvořil ty, kteří zhřeší a nebudou činit pokání - sv. Jan Damašský
Z pojednání svatého Jana Damašského O pravé víře. O tom, proč Bůh stvořil i ty, kteří podle předvědění zhřeší a nebudou činit pokání, a dále o rozdílu mezi Božím zákonem, jenž vede k životu, a zákonem hříchu, který přivádí člověka k pádu.
Památka svatých Cyrila a Metoděje – duchovních otců slovanského pravoslaví
Den, 5. července, je v českém kalendáři zasvěcen památce svatých Cyrila a Metoděje – bratří ze Soluně, kteří v 9. století přinesli našim předkům světlo evangelia v jazyce, kterému rozuměli.