Єфрем Катунакський: Про те, як стати щасливим

Старець Єфрем Катунакський. Фото:youtube.com

Одного разу до нас в будинок в Фівах зайшла одержима; моя мама – жінка неграмотна, – каже їй: «Пресвята Богородице, Діво Маріє!»; та відразу почала кричати на неї: «Не кажи при мені цих слів!». Ось бачиш, навіть неписьменна людина завжди знайде, що сказати, а ти маєш можливість читати і знаєш молитви. Вимови вголос: «Господи, Ісусе Христе, помилуй мене грішного».

Молитва – звернення до Господа замінює собою мудрого старця-наставника, якого у багатьох людей немає. Якщо поруч з тобою твій духівник, – запитай у нього поради, а якщо немає – «Господи, Ісусе Христе, помилуй мене».

Якщо твоя робота чи професія не дозволяють піти в храм в неділю, створи храм у своєму серці. Храмом ми називаємо церкву, в яку ходимо, але і серце людське – теж є храм. Зараз я вже не ходжу на вечірню службу, мій слух падає, я нічого не чую. Комболоі – моє спасіння.

У церкві я часто заходив до вівтаря, там знаходиться Господь, він говорить з тобою. Часто траплялося таке, що в той час як старець служив, я не служив, бо відчував у цей момент небувалу Божу благодать. Вся церква була занурена в цю солодкість немов у мед. Старець служив, а я відчував Господа в цей момент.

Багато мирян трудяться в розумній (сердечній) і усвідомленій молитві, наче миряни, а насправді, в душі їх, вони живуть, як справжні монахи.

Дуже важливо до настання півночі, будь то десята або дев'ята година, встигнути вимовити молитву. Але будь уважний, ніщо не повинно відволікати тебе: ні телефонний дзвінок, ні, раптова втома, або злипаючі очі. Відключи телефон, дороби всі справи і віддайся молитві.

Всього півгодини, більше і не потрібно, вимови молитву, слово за словом, але так, щоб відчути її, усвідомити всі ці слова:

«Господи, Ісусе Христе, помилуй мене».

«Господи, Ісусе Христе, помилуй мене».

Так промов, з надривом, відчуй, що ти дійсно просиш помилування. Проведи в молитві хоча б півгодини, і ти побачиш, що цього достатньо, щоб протримати тебе цілий день в благості.

Через якийсь час, який залежить від того, наскільки ти чистий душею, ти зможеш відчути цю велику радість. Радість послужить стимулом до того, щоб ти став вимовляти молитву частіше і більшу кількість разів. Саме так радість тягне за собою молитву, а молитва – радість.

Одного разу ти скажеш: «Я найщасливіша людина на землі!».

Přečtěte si také

Historie pravoslaví: Prvních 20 let církve a rozptýlení apoštolů

První dvě desetiletí po Nanebevstoupení Páně bývají vnímána jako mlhavé období. Církev tehdy tvořila hrstka věřících v nepřátelském prostředí. Přesto právě tato doba určila tvář církve na další tisíciletí.

Historie pravoslaví ve 2 minutách: Apoštol Pavel a cesta k národům

Církev už nebyla jen skupinou ustrašených učedníků v Jeruzalémě. Díky dramatickému obrácení jednoho z největších pronásledovatelů křesťanů se evangelium vydalo za hranice Izraele. 

Tajemství athoských kostnic. Co barva kostí prozradí o svatosti?

Na Svaté Hoře Athos nenajdete rozlehlé hřbitovy s náhrobky. Kvůli nedostatku půdy a staleté tradici zde mniši praktikují dočasné pohřbívání, po kterém jsou ostatky přeneseny do společných kostnic.

Životy svatých: Sv. Polykarp ze Smyrny, nebál se ohně ani šelem

„Osmdesát šest let mu sloužím a v ničem mi neukřivdil. Jak mohu potupit svého Krále?“ Tato slova svatého Polykarpa dodnes inspirují křesťany po celém světě.

Historie pravoslaví ve 2 minutách: Padesátnice a zrození církve

Deset dní po nanebevstoupení Krista se v Jeruzalémě ozval hukot prudkého vichru. Sestoupení Ducha Svatého proměnilo ustrašené učedníky v neohrožené apoštoly a zrodilo církev.

Pravoslavná církev v době války: Mučednictví, zákaz a poválečná obnova

Pravoslavná církev v českých zemích a na Slovensku prošla ve 20. století těžkou cestou. Od skromných počátků přes nacistický zákaz a popravy až po poválečnou obnovu