Влада Золочева відкрито порушує право на свободу віросповідання, – УПЦ

Києво-Печерська лавра УПЦ. Фото: kpi.ua

14 липня 2020 року Синодальний юридичний відділ УПЦ опублікував заяву про порушення права на свободу віросповідання вірян Української Православної Церкви місцевою владою у Золочеві Львівської області. Заява публікується на сайті юрвідділу.

У заяві підкреслюється, що місцева влада Золочева на чолі з міським головою Ігорем Гриньківим відкрито порушують конституційне право на свободу віросповідання вірних Української Православної Церкви і право власності на приватне житло.

Як зазначається, міська влада необґрунтовано звинувачує священика Львівської єпархії УПЦ ієрея Максима Йоенка у незаконному будівництві.

«Сім'я священика у приватну власність придбала житло разом із земельною ділянкою у м. Золочів. Для проведення ремонтних робіт і реконструкції житла були отримані всі необхідні документи. Але незважаючи на це, влада почала безпідставно звинувачувати священика у незаконному будівництві і намірі побудувати церкву, грунтуючись виключно на припущеннях, адже зараз проводиться ремонт в кімнатах будинку.

Вважаємо, що справжньою причиною для таких необґрунтованих звинувачень стало те, що в приватному будинку священика віряни релігійної громади УПЦ стали збиратися для спільної молитви. Як з'ясувалося, до них відносяться жителі міста і сусідніх сіл, яких влада оголосила «ворогами народу», поділивши за релігійною ознакою, а також прийняли рішення про заборону діяльності релігійної громади УПЦ (називаючи її московською).

У зв'язку з цим заявляємо, що згідно із законодавством України, люди можуть безперешкодно здійснювати молитву та богослужіння навіть у приватних будинках, а утворення і діяльність релігійної громади може здійснюватися без реєстрації», – йдеться в заяві.

В юрвідділі УПЦ пояснюють, що «дії міського голови і рішення Золочівської міської ради виходять за межі повноважень, визначених законодавством України, та провокують розпалювання ворожнечі на релігійному грунті і порушення права власності. В результаті чого, 12 липня 2020 року на територію приміщення проникли невідомі особи з метою пошкодження майна, а в ніч на 13 липня група осіб вчинила акт вандалізму: облила фарбою і розмалювала огорожу образливими закликами і свастикою».

В УПЦ підкреслюють, що «місцева влада до цього конфлікту підключила інші релігійні організації, УГКЦ та РКЦ, і дозволяють їм зверхньо ставитися до вірян УПЦ, а також поширювати в місті нетерпимість та ворожнечу на релігійному ґрунті. У той же час, для будівництва храмів греко-католикам було виділено три земельні ділянки, представникам ПЦУ дві земельні ділянки і один – римо-католикам, а віряни УПЦ не тільки не можуть отримати земельну ділянку для будівництва храму, але і підлягають переслідуванням і цькуванню за молитву в приватному будинку священика».

Таке вибіркове і дискримінаційне ставлення місцевої влади до релігійних організацій порушує вимоги Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», вважають в УПЦ, оскільки «усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається. Тому релігійна громада УПЦ має таке ж право на існування в місті Золочів, як і інші релігійні громади УГКЦ, РКЦ, ПЦУ, а влада зобов'язана виділити їм земельну ділянку для будівництва храму».

«У зв'язку з цим вважаємо, що дії посадових осіб місцевих органів влади, релігійних діячів і активістів порушують право на свободу віросповідання вірян УПЦ і право власності на нерухомість, і підпадають під дію Кримінального кодексу України, які мають ознаки кримінального злочину, і кваліфікуються за ст. 161 КК України (розпалювання релігійної ворожнечі і ненависті). У разі, якщо буде завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам, дії чиновника будуть кваліфікуватися за ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем), ст. 189 КК України (вчинення будь-яких дій майнового характеру з обмеження прав, свобод або законних інтересів) і ст. 195 КК України (погроза знищення чужого майна).

Враховуючи зазначене, закликаємо органи місцевої влади припинити розпалювати релігійну ворожнечу в регіоні та забезпечити рівні права вірян релігійної громади УПЦ», – сказано в документі.

На закінчення УПЦ звертається до правоохоронних органів з вимогою захистити вірян УПЦ від протиправних дій, провести перевірку порушень та притягнути винних до відповідальності.

Також юрвідділ УПЦ інформує про те, що повідомив у міжнародні правозахисні організації про порушення права на свободу віросповідання вірян релігійної громади УПЦ, дискримінацію, нетерпимість, ворожнечу на релігійному грунті в місті Золочів Львівської області.

Як повідомляла СПЖ, раніше міськрада Золочева заявила, що в місті немає і не буде «московської церкви», а будинок священнослужителя УПЦ розписали образами і нацистською символікою.

Přečtěte si také

V Tbilisi byla otevřena výstava věnovaná patriarchovi Eliášovi II.

Expozice připomíná jeho život, službu církvi i odkaz pro gruzínskou společnost.

Útok na pravoslavný chrám v Záhřebu – dojmy pravoslavného Záhřebčana

V noci z 22. na 23. dubna 2026 došlo v Záhřebu k útoku na katedrální chrám Srbské pravoslavné církve. Člen této farnosti, Marko Princ, poskytl svůj pohled na událost.

Na Athosu zaznamenávají prudký nárůst počtu poutníků, uvedl správce Athosu

Kvůli válkám a nestabilitě vzrostl počet poutníků na Athos až na 1500 lidí denně, což vytváří tlak na monastýry i infrastrukturu mnišského státu.

Církev není „demogracie": Vladyka Juraj kritizuje honbu za lajky a selfíčky

Arcibiskup Juraj se v příspěvku na sociálních sítích ohradil proti posuzování duchovních na základě jejich mediální popularity. 

Na Kypru vyšla najevo údajná dohoda arcibiskupa a starosty proti metropolitovi Tichikovi

Úřadující starosta Pafosu vypověděl na policii, že arcibiskup Georgios měl zadat bývalému starostovi veřejnou diskreditační kampaň proti hierarchovi, aby zakryl finanční machinace v hodnotě milionů eur.

24. dubna: Arménie si připomíná oběti genocidy

Dnes si arménský národ připomíná 111. výročí arménské genocidy. Katolikos všech Arménů Karekin II. navštívil památník Cicicernakaberd v Jerevanu.