Історія Остробрамської ікони Богородиці
Ікона Богородиці «Остробрамська». Фото: wikipedia.org
Про походження Остробрамської або Корсунської, за її першим найменуванням, ікони Пресвятої Богородиці існує кілька переказів. Найімовірнішою бачиться поява ікони у місті Вільно (нині Вільнюс) після одного з походів великого князя Литовського Ольгерда проти кримських татар. Ікона була привезена Ольгердом з Корсуня (сьогоднішнього Севастополя) як подарунок для його першої дружини Марії.
Друга дружина князя, Іуліанія, також не залишила святиню поза увагою. Її піклуванням у Вільно, на місці, де постраждали віленські мученики Антоній, Іоанн та Євстафій, було засновано Троїцький монастир, куди вона передала Корсунську ікону. Можна стверджувати, що до 1431 р. ікона вже прославилася як чудотворна, оскільки в цей час їй вже було встановлено церковне святкування, яке відзначалося в день пам'яті литовських мучеників – 14 (27) квітня. У цей час ікона постійно знаходилася в каплиці поблизу Троїцької церкви на так званому Гострому або Верхньому кінці Вільно – районі міста, що розташовувався на височині.
Нинішнім найменуванням Корсунська ікона зобов'язана побудові нової стіни та воріт з вежею на Гострому кінці, що почалася у 1498 році. Будівництво це було ініційовано самим великим князем, який серйозно побоювався навали татар. У вежі спеціально для ікони було влаштовано каплицю, в яку й помістили святиню. У народі нова вежа одержала назву «Гострі ворота» (польською – «Остра Брама»), звідси й ікону почали називати Остробрамською.
Весь цей час, незважаючи на зміну розташування, ікона продовжувала перебувати у віданні Троїцького Віленського монастиря, як, власне, і новозбудована каплиця.
Коли в 1596 році Троїцький монастир перейшов до уніатів, ікона була винесена православними з каплиці на Гострих воротах і поміщена в Микільську церкву, що залишалася православною, звідки в 1609 році її силою захопили уніати і повернули на колишнє місце.
Тут ікона незабаром стала об'єктом конфлікту між базиліанами, які жили при Троїцькій церкві і контролювали каплицю на Острій Брамі, і кармелітами, чий монастир розташовувався при костелі святої Терези.
Прибравши до рук каплицю з іконою, кармеліти відновили її шанування і навіть перебудували в 1671 році стару каплицю, в якій ікона знаходилася до пожежі 1714 року, після якої протягом тридцяти років місцем її перебування був кармелітський костел, перейменований після закриття на Остробрамський.
З XVIII століття з'являються перші записані свідчення про чудеса від ікони. У 1829 році було проведено реставрацію ікони із заміною ризи, при знятті якої на іконі був виявлений слов'янський напис: «Найчесніша Херувим і Найславніша без порівняння Серафим». Причиною реставрації стали ушкодження, заподіяні французами у 1812 році.
На жаль, у процесі роботи католицьким реставраторам змінила звична скрупульозність, і в результаті ікона була не стільки реставрована, скільки оновлена явно в католицькому дусі. Покриту новою золотою ризою і поміщену у великий кіот ікону повернули до каплиці, яка стала місцем її постійного перебування.
Přečtěte si také
Životy svatých: Císař Konstantin a jeho matka Helena, apoštolům rovní
Dnes si pravoslavná církev (podle juliánského kalendáře) připomíná císaře Konstantina Velikého a jeho matku Helenu. Oba jsou uctíváni s titulem „apoštolům rovní".
Den Svatého Ducha: pondělí po Padesátnici
Pravoslavní křesťané dnes slaví Den Svatého Ducha – den bezprostředně navazující na včerejší svátek Padesátnice. Jde o jeden z duchovně nejhlubších dnů celého církevního roku.
Životy svatých: Glykéria – dívka, které se kameny nedotkly
Druhé století, Thrákia. Sedmnáctiletá dívka vstoupí do pohanského chrámu, zničí sochu Dia a odmítne se klanět komukoliv jinému než Kristu.
Třikrát ztracená: Příběh hlavy sv. Jana Křtitele
Jak může být jedna hlava nalezena třikrát? Příběh nejputovnější relikvie křesťanského světa. Od Olivové hory přes Konstantinopol až po Jihlavu.
Přenesení ostatků sv. Mikuláše do Bari: krádež, která se stala svátkem
Dnes si pravoslavní křesťané připomínají přenesení ostatků sv. Mikuláše z Myr Lykejských do italského Bari roku 1087. Příběh plný paradoxů a zázraků.
Kdo je novou světicí v srbské církvi? Příběh blažené Stojny z Deviče
Mezi nově kanonizované osobnosti srbské církve byla zařazena mniška Jefimija Devičská. Její asketický život provázela proroctví o zkáze srbského národa i hluboké pokání.