Церква святкує Воздвиження Хреста Господнього
Воздвиження Хреста Господнього, фрагмент ікони. Фото: pravmir.ru
27 вересня православні християни святкують Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього – одне з 12 головних, або дванадесятих свят Православної Церкви. У цей день у православних – строгий піст.
У день Хрестовоздвиження згадують, як рівноапостольна цариця Олена знайшла Хрест, на якому був розп'ятий Господь Ісус Христос.
В 326 році імператор Костянтин Великий вирішив у що б то не стало знайти втрачену святиню – Хрест Господній. Разом зі своєю матір'ю, царицею Оленою, він вирушив у похід на Святу Землю. У землі поряд з Голгофою знайшли три хрести, цвяхи і дощечку, що була прибита над головою розп'ятого Спасителя. За порадою єпископа, знайдені хрести стали один за іншим підносити до тяжко хворої жінки. Від двох хрестів не відбулося ніякого дива, коли ж на неї поклали третій хрест, то вона одразу стала здоровою. Поруч проходила похоронна процесія, і знайдені хрести стали по черзі покладати на покійного. Коли мерця торкнувся істинний Хрест Господній, сталося диво – померлий чоловік ожив. Це і стало свідченням виявлення істинного Хреста Господнього.
Майже відразу Хрест був розділений: одну частину цариця Олена помістила в срібний ковчег і залишила в Єрусалимі, а другу відправила в Константинополь.
У VII столітті зі спогадом віднайдення Хреста Господнього був з'єднаний інший спогад – про повернення Древа Животворящого Хреста Господнього з Перської неволі.
У 614 року Перський цар завоював Єрусалим і пограбував його. Серед інших скарбів він забрав у Персію Древо Животворящого Хреста Господнього. Святиня перебувала в іноземцев чотирнадцять років. Лише у 628 році імператор Іраклій здобув перемогу над персами, уклав з ними мир і повернув Хрест у Єрусалим. Як складалася подальша доля святині, історики точно не знають.
Назва свята пов'язана з тим, що і при набутті, і при поверненні Хреста предстоятель піднімав (воздвигав) Хрест три рази, щоб усі могли його бачити.
Хрестовоздвиження – це Господнє (присвячене Господу Ісусу Христу) двунадесяте свято і його служба не з'єднується ні з якою іншою. У свята є один день передсвята і сім днів післясвята. Віддання свята – 4 жовтня.
У цей день у православних – строгий піст. Не можна їсти м'ясо, рибу, яйця і молочні продукти. Їжу можна приправляти тільки рослинною олією.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.