Що за свято – Медовий Спас?
Медовий Спас чи Винесення Чесних Древ Хреста Господнього? Фото: СПЖ
Повна назва свята – Винесення Чесних Древ Хреста Господнього, і святкування його було встановлено в XI столітті в Константинополі. На той час жителі візантійської столиці страждали від епідемій, що слідували одна за одною.
Зазвичай, у подібних випадках вдаються до всіх можливих лікарських засобів та профілактичних заходів. Слід гадати, що де-де, а в столиці Візантії ресурсів і можливостей для цього було достатньо. І були ці засоби, заходи й ресурси, поза всяким сумнівом, найкращими з усіх доступних у межах великої імперії.
Щоправда, був у них і недолік – ці засоби, заходи й ресурси були людськими і, отже, дуже обмеженими. Як наслідок, епідемії тривали, жителі міста хворіли та вмирали, а імператорським двором опанувало неабияке занепокоєння. І тоді вирішено було вдатися до іншого засобу: у місті зберігався Хрест Христовий, залишалося лише вдатися до його сили.
Тут варто приділити трохи уваги тому, як було організовано церковне життя Константинополя. На сьогоднішній день подібна організація зберігається в Єрусалимі. Там центром та осередком богослужбового життя є храм Воскресіння Христового. Усі святкові й навіть недільні богослужіння року відбуваються там і лише там.
Звісно, в межах старого Єрусалима набереться понад десяток невеликих монастирів і храмів. Однак на недільну службу туди потрапити не просто – її, за рідкісними винятками, просто не служать. Кожен храм має свій день тижня, коли в ньому відправляється літургія, а щонеділі і по святах літургію служать у храмі Воскресіння. А вже в такі дні як Велика субота, П'ятидесятниця чи Великдень біля Гробу Господнього збирається весь християнський Єрусалим.
Подібним чином були справи і в Константинополі. Ні, сказати, що у тамтешніх храмах не траплялося служб у неділю та свята, не можна. Зате в особливо святкові дні церковне життя візантійської столиці групувалося навколо святої Софії.
Так, у дні престольних свят столичних храмів богослужіння починалося з урочистої процесії, яка прямувала до храму з Софії. Для мешканців міста це було звично. Тому, коли для припинення епідемій було вирішено звернутися до життєдайної сили Хреста Господнього, з ним почали звершувати літії, найбільше схожі з нашими хресними ходами, в різні частини Константинополя, де учасники процесій і народ могли молитися і мали можливість прикластися до Чесного Древа.
З цього моменту епідемії пішли на спад, а на згадку про чудо було встановлено свято, яке, хоч і не є великим за рангом, проте шанується християнами нарівні з великими святами.
Přečtěte si také
Co znamená půlměsíc pod křížem
Půlměsíc na církevních kopulích vyvolává řadu otázek. Historická fakta a teologie však ukazují, že tento starobylý symbol nemá s islámem nic společného.
Svatí Cyril a Metoděj: Duchovní otcové slovanského pravoslaví
Dnešní svátek soluňských bratří připomíná základy naší víry i kultury. Pravoslavná církev dnes slaví trojí památku věrozvěstů a rozvíjí jejich živý odkaz.
Historie panychidy za oběti heydrichiády v chrámu sv. Cyrila a Metoděje
Jak vznikla tradice panychidy za oběti heydrichiády a kdo ji po desetiletí udržoval? V tomto článku se věnujeme historii pietního aktu u katedrálního chrámu sv. Cyrila a Metoděje v Praze od konce druhé světové války až do roku 1995.
Uložení roucha Přesvaté Bohorodičky: Svátek zázraků a ochrany
Pravoslavná církev slaví svátek uložení roucha Matky Boží v Blachernách, který je spojen se záchranou Konstantinopole a počátky křesťanství na Rusi.
Sbor apoštolů a prvomučeníků římských: svátky 30. června
Pravoslavná církev včera oslavila hned dva významné svátky: Sbor dvanácti svatých apoštolů a Sbor prvomučeníků římských. Kdo to byli a proč na ně dodnes nezapomínáme?
Pravoslaví jednoduše: Význam a hluboká symbolika řeckého kříže
Rovnoramenný kříž představuje v pravoslavné tradici hlubokou teologii vzkříšení, vesmírný řád, božskou harmonii a konečné vítězství nad smrtí.