Що за свято – Медовий Спас?

Медовий Спас чи Винесення Чесних Древ Хреста Господнього? Фото: СПЖ

Повна назва свята – Винесення Чесних Древ Хреста Господнього, і святкування його було встановлено в XI столітті в Константинополі. На той час жителі візантійської столиці страждали від епідемій, що слідували одна за одною.

Зазвичай, у подібних випадках вдаються до всіх можливих лікарських засобів та профілактичних заходів. Слід гадати, що де-де, а в столиці Візантії ресурсів і можливостей для цього було достатньо. І були ці засоби, заходи й ресурси, поза всяким сумнівом, найкращими з усіх доступних у межах великої імперії.

Щоправда, був у них і недолік – ці засоби, заходи й ресурси були людськими і, отже, дуже обмеженими. Як наслідок, епідемії тривали, жителі міста хворіли та вмирали, а імператорським двором опанувало неабияке занепокоєння. І тоді вирішено було вдатися до іншого засобу: у місті зберігався Хрест Христовий, залишалося лише вдатися до його сили.

Тут варто приділити трохи уваги тому, як було організовано церковне життя Константинополя. На сьогоднішній день подібна організація зберігається в Єрусалимі. Там центром та осередком богослужбового життя є храм Воскресіння Христового. Усі святкові й навіть недільні богослужіння року відбуваються там і лише там.

Звісно, ​​в межах старого Єрусалима набереться понад десяток невеликих монастирів і храмів. Однак на недільну службу туди потрапити не просто – її, за рідкісними винятками, просто не служать. Кожен храм має свій день тижня, коли в ньому відправляється літургія, а щонеділі і по святах літургію служать у храмі Воскресіння. А вже в такі дні як Велика субота, П'ятидесятниця чи Великдень біля Гробу Господнього збирається весь християнський Єрусалим.

Подібним чином були справи і в Константинополі. Ні, сказати, що у тамтешніх храмах не траплялося служб у неділю та свята, не можна. Зате в особливо святкові дні церковне життя візантійської столиці групувалося навколо святої Софії.

Так, у дні престольних свят столичних храмів богослужіння починалося з урочистої процесії, яка прямувала до храму з Софії. Для мешканців міста це було звично. Тому, коли для припинення епідемій було вирішено звернутися до життєдайної сили Хреста Господнього, з ним почали звершувати літії, найбільше схожі з нашими хресними ходами, в різні частини Константинополя, де учасники процесій і народ могли молитися і мали можливість прикластися до Чесного Древа.

З цього моменту епідемії пішли на спад, а на згадку про чудо було встановлено свято, яке, хоч і не є великим за рангом, проте шанується християнами нарівні з великими святами.

Přečtěte si také

Historie pravoslaví: Když se Řím a Konstantinopol začaly vzdalovat

Minule jsme si popsali Pentarchii. Dnes se podíváme na moment, kdy se tato jednota začala trhat a proč se cesty Východu a Západu začaly rozcházet dávno před slavným rozkolem.

Historie pravoslaví ve 2 minutách: Co je to Pentarchie ?

Proč neexistují "pravoslavné Vatikánské státy"?

Pravoslaví jednoduše: Proč má pravoslavný kříž tři břevna?

V naší rubrice vysvětlíme, co tato břevna symbolizují a proč je třetí příčné břevno tak důležité pro východní teologii.

Historie pravoslaví ve 2 minutách: Co je to Filioque?

Proč se kvůli jedné větě rozdělila církev?

Historie pravoslaví ve 2 minutách: Svatý Mikuláš a První nicejský koncil

Svátek svatého Mikuláše se blíží a dnešní minilekce se zaměřuje na jednu z nejzajímavějších historických epizod jeho života: roli, kterou sehrál na Prvním nicejském koncilu v roce 325.

Historie pravoslaví ve 2 minutách: Co rozhodl První nicejský koncil

SPN spouští novou rubriku „Historie pravoslaví ve 2 minutách“ - sérii krátkých, srozumitelných a pravidelných minilekcí o nejdůležitějších dějinách Církve. Dnes začínáme tématem, které je letos mimořádně aktuální: První nicejský koncil, od jehož konání uplyne v roce 2025 přesně 1700 let.