Що за свято – Медовий Спас?

Медовий Спас чи Винесення Чесних Древ Хреста Господнього? Фото: СПЖ

Повна назва свята – Винесення Чесних Древ Хреста Господнього, і святкування його було встановлено в XI столітті в Константинополі. На той час жителі візантійської столиці страждали від епідемій, що слідували одна за одною.

Зазвичай, у подібних випадках вдаються до всіх можливих лікарських засобів та профілактичних заходів. Слід гадати, що де-де, а в столиці Візантії ресурсів і можливостей для цього було достатньо. І були ці засоби, заходи й ресурси, поза всяким сумнівом, найкращими з усіх доступних у межах великої імперії.

Щоправда, був у них і недолік – ці засоби, заходи й ресурси були людськими і, отже, дуже обмеженими. Як наслідок, епідемії тривали, жителі міста хворіли та вмирали, а імператорським двором опанувало неабияке занепокоєння. І тоді вирішено було вдатися до іншого засобу: у місті зберігався Хрест Христовий, залишалося лише вдатися до його сили.

Тут варто приділити трохи уваги тому, як було організовано церковне життя Константинополя. На сьогоднішній день подібна організація зберігається в Єрусалимі. Там центром та осередком богослужбового життя є храм Воскресіння Христового. Усі святкові й навіть недільні богослужіння року відбуваються там і лише там.

Звісно, ​​в межах старого Єрусалима набереться понад десяток невеликих монастирів і храмів. Однак на недільну службу туди потрапити не просто – її, за рідкісними винятками, просто не служать. Кожен храм має свій день тижня, коли в ньому відправляється літургія, а щонеділі і по святах літургію служать у храмі Воскресіння. А вже в такі дні як Велика субота, П'ятидесятниця чи Великдень біля Гробу Господнього збирається весь християнський Єрусалим.

Подібним чином були справи і в Константинополі. Ні, сказати, що у тамтешніх храмах не траплялося служб у неділю та свята, не можна. Зате в особливо святкові дні церковне життя візантійської столиці групувалося навколо святої Софії.

Так, у дні престольних свят столичних храмів богослужіння починалося з урочистої процесії, яка прямувала до храму з Софії. Для мешканців міста це було звично. Тому, коли для припинення епідемій було вирішено звернутися до життєдайної сили Хреста Господнього, з ним почали звершувати літії, найбільше схожі з нашими хресними ходами, в різні частини Константинополя, де учасники процесій і народ могли молитися і мали можливість прикластися до Чесного Древа.

З цього моменту епідемії пішли на спад, а на згадку про чудо було встановлено свято, яке, хоч і не є великим за рангом, проте шанується християнами нарівні з великими святами.

Přečtěte si také

O DRACÍCH A DUŠÍCH

Text sv. Jana Damašského o dracích a duších přinášíme z časopisu Hlas pravoslaví .

Násilí ve Starém zákoně – jak mu rozumět?

Ve Starém zákoně se objevují pasáže, které mohou na první pohled působit tak, že schvalují nebo dokonce přikazují násilí.

Svatý mučedník Timotej, biskup pruský

Památku svatého svatého mučedníka Timoteje, biskupa pruského, slaví pravoslavná církev 10. června.

Svatý velkomučedník Theodor Stratelat – vojevůdce a mučedník za Krista

Svatý mučedník Theodor Stratelat byl významným římským vojevůdcem z města Evchaita (dnešní Turecko), proslulým svou statečností i hlubokou vírou v Krista. Za života se stal známým nejen díky vojenské odvaze, ale především svým křesťanským svědectvím – a nakonec i mučednickou smrtí.

VIDEOREPORTÁŽ: Panychida za padlé parašutisty a oběti Heydrichiády

Naše redakce vám přináší videoreportáž přímo z místa dění – z katedrálního chrámu sv. Cyrila a Metoděje v Praze, kde se dnes 18. června uskutečnil pietní akt k uctění památky československých parašutistů, hrdinů boje proti nacismu.

Češi v Srbské pravoslavné církvi – dějiny víry a utrpení

Gračanica (Kosovo a Metochie), 9. května 2025 – Málokdy si uvědomujeme, kolik tichých svědků víry vzešlo z našeho národa – a kolik z nich bylo přijato s láskou a úctou jinými pravoslavnými církvemi.