Що за свято – Медовий Спас?

Медовий Спас чи Винесення Чесних Древ Хреста Господнього? Фото: СПЖ
Повна назва свята – Винесення Чесних Древ Хреста Господнього, і святкування його було встановлено в XI столітті в Константинополі. На той час жителі візантійської столиці страждали від епідемій, що слідували одна за одною.
Зазвичай, у подібних випадках вдаються до всіх можливих лікарських засобів та профілактичних заходів. Слід гадати, що де-де, а в столиці Візантії ресурсів і можливостей для цього було достатньо. І були ці засоби, заходи й ресурси, поза всяким сумнівом, найкращими з усіх доступних у межах великої імперії.
Щоправда, був у них і недолік – ці засоби, заходи й ресурси були людськими і, отже, дуже обмеженими. Як наслідок, епідемії тривали, жителі міста хворіли та вмирали, а імператорським двором опанувало неабияке занепокоєння. І тоді вирішено було вдатися до іншого засобу: у місті зберігався Хрест Христовий, залишалося лише вдатися до його сили.
Тут варто приділити трохи уваги тому, як було організовано церковне життя Константинополя. На сьогоднішній день подібна організація зберігається в Єрусалимі. Там центром та осередком богослужбового життя є храм Воскресіння Христового. Усі святкові й навіть недільні богослужіння року відбуваються там і лише там.
Звісно, в межах старого Єрусалима набереться понад десяток невеликих монастирів і храмів. Однак на недільну службу туди потрапити не просто – її, за рідкісними винятками, просто не служать. Кожен храм має свій день тижня, коли в ньому відправляється літургія, а щонеділі і по святах літургію служать у храмі Воскресіння. А вже в такі дні як Велика субота, П'ятидесятниця чи Великдень біля Гробу Господнього збирається весь християнський Єрусалим.
Подібним чином були справи і в Константинополі. Ні, сказати, що у тамтешніх храмах не траплялося служб у неділю та свята, не можна. Зате в особливо святкові дні церковне життя візантійської столиці групувалося навколо святої Софії.
Так, у дні престольних свят столичних храмів богослужіння починалося з урочистої процесії, яка прямувала до храму з Софії. Для мешканців міста це було звично. Тому, коли для припинення епідемій було вирішено звернутися до життєдайної сили Хреста Господнього, з ним почали звершувати літії, найбільше схожі з нашими хресними ходами, в різні частини Константинополя, де учасники процесій і народ могли молитися і мали можливість прикластися до Чесного Древа.
З цього моменту епідемії пішли на спад, а на згадку про чудо було встановлено свято, яке, хоч і не є великим за рангом, проте шанується християнами нарівні з великими святами.
Přečtěte si také
Osud čestné lebky svatého Václava: příběh nejváženější české relikvie
Přes tisíc let putovala jeho lebka dějinami. Od vraždy ve Staré Boleslavi přes korunovační obřady až po antropologickou pitevnu. Jak se psal příběh nejvzácnější relikvie české státnosti?
Svatá Orosie: Velkomoravská princezna, která nezradila Krista
Při eparchiální slavnosti v brněnské katedrále zazněla homilie o životě a mučednictví svaté Orosie, vychovankyně svaté Ludmily.
Sv. Ludmila - I v Božích očích za velikými muži často stojí veliké ženy
Svátek svaté Ludmily připomíná sílu ženské víry, která může ovlivnit rodinu, budoucí generace i celé dějiny Církve.
Svatý Václav: kníže, mučedník a věčný patron české státnosti
Dnes, 28. září, slaví Česká republika Den české státnosti – státní svátek, který je neoddělitelně spjatý s postavou svatého Václava, knížete a mučedníka, jehož odkaz utváří chápání české státnosti již více než tisíc let. Kým byl člověk, který se za tu dobu proměnil v nadčasový symbol státu?
Čestný a životodárný Kříž: znamení smrti, které se stalo znamením života
Povýšení čestného a životodárného Kříže patří k velkým svátkům pravoslavného církevního roku. Církev jej slaví 14. září, tedy 27. září podle občanského kalendáře tam, kde se liturgický život stále řídí juliánským kalendářem.
Ikonografie svátku Narození Bohorodičky
Ponořte se do hlubokého teologického významu a fascinující ikonografie svátku Narození Přesvaté Bohorodice, který je skutečným počátkem naší spásy.