Гавриїл Ургебадзе: «Чужі гріхи – не твоя справа. Ти сиди і плач про свої»
Преподобний Гавриїл (Ургебадзе). Фото: instagram.com/mama_gabrieli
Старці – це ті, хто ніколи не вважали себе старцями. Вони допомагали тим, хто приходив, терпіли хвороби і спокуси, безперервно молилися Господу, мало думали про себе і не бачили в собі ніякої досконалості. Таким був і старець Гавриїл (Ургебадзе). Архімандрит Грузинської Православної Церкви, отець Гавриїл спочив зовсім недавно – в 1995 році і багато хто ще пам'ятає його. Як сам старець був простий, так прості і практичні були його поради і настанови. Нам залишилося тільки наслідувати їх.
* * *
Неправильно вимагати від когось того, чого сам не давав.
* * *
Людина – прекрасне створіння, і якщо ти не бачиш в ній добро чи зернятка добра, які треба зростити, боюся, що ти зовсім осліп.
* * *
Господь помилує психічно хвору людину, яка вчинила самогубство. Однак якщо людина свідомо вбиває себе, то йде в пекло. Але за них треба звершувати милостиню і добрі справи. Іноді й такі виходять з пекла.
* * *
Хто віддає несправедливі накази, той більше грішить, ніж той, хто їх виконує.
* * *
Чужі гріхи – не твоя справа. Ти сиди і плач про свої гріхи.
* * *
Немає такого грішника, якого не прийняв би Бог через Покаяння і Причастя.
* * *
Не приймай як пожертвування «іудині гроші». Такі гроші обов'язково залучать до гріха, з якого не скоро виберешся.
* * *
Якщо ти вважаєш себе кращим за інших – ти противний Богу.
* * *
Час – велика милість. Він дається людині для спасіння.
* * *
Зухвала та людина, яка не бачить своїх гріхів і багато думає про себе. Всі горді і пихаті серцем мерзенні в очах Божих.
* * *
Не турбуйтеся про плоть, думайте про спасіння душі. Хто переміг свій язик і черево, той уже на правильному шляху.
* * *
Не всі спасуться. Бог не спасе, якщо не будеш просити про це. Хто врятує свою душу і іншим допоможе словом чи ділом, той виконає заповіді Христа.
* * *
Моліться за всіх. Залишаю вам заповіт: моліться, і ваші молитви зрушать гори.
Přečtěte si také
Historie pravoslaví: Prvních 20 let církve a rozptýlení apoštolů
První dvě desetiletí po Nanebevstoupení Páně bývají vnímána jako mlhavé období. Církev tehdy tvořila hrstka věřících v nepřátelském prostředí. Přesto právě tato doba určila tvář církve na další tisíciletí.
Historie pravoslaví ve 2 minutách: Apoštol Pavel a cesta k národům
Církev už nebyla jen skupinou ustrašených učedníků v Jeruzalémě. Díky dramatickému obrácení jednoho z největších pronásledovatelů křesťanů se evangelium vydalo za hranice Izraele.
Tajemství athoských kostnic. Co barva kostí prozradí o svatosti?
Na Svaté Hoře Athos nenajdete rozlehlé hřbitovy s náhrobky. Kvůli nedostatku půdy a staleté tradici zde mniši praktikují dočasné pohřbívání, po kterém jsou ostatky přeneseny do společných kostnic.
Životy svatých: Sv. Polykarp ze Smyrny, nebál se ohně ani šelem
„Osmdesát šest let mu sloužím a v ničem mi neukřivdil. Jak mohu potupit svého Krále?“ Tato slova svatého Polykarpa dodnes inspirují křesťany po celém světě.
Historie pravoslaví ve 2 minutách: Padesátnice a zrození církve
Deset dní po nanebevstoupení Krista se v Jeruzalémě ozval hukot prudkého vichru. Sestoupení Ducha Svatého proměnilo ustrašené učedníky v neohrožené apoštoly a zrodilo církev.
Pravoslavná církev v době války: Mučednictví, zákaz a poválečná obnova
Pravoslavná církev v českých zemích a na Slovensku prošla ve 20. století těžkou cestou. Od skromných počátků přes nacistický zákaz a popravy až po poválečnou obnovu