Притча: добрі та злі люди

Оточуючі можуть бути добрими чи поганими – це залежить від тебе самого. Фото: з відкритих джерел

Учитель з учнем відпочивали під розлогою кроною дерева на березі річки. День видався на славу: на небі – ні хмаринки, невидимі птахи виспівували на всі голоси; біля протилежного берега зрідка хлюпала дрібна рибка; на горизонті, у синій імлі, вимальовувалися обриси великого міста.

Лихий вершник, осадивши скакуна в тіні дерева, звернувся до старого:

– Старий, що за люди живуть в цьому місті? – він вказав нагайкою в сторону міста.

Старий, повернувшись, глянув знизу вгору на вершника і відповів питанням на питання:

– А які люди живуть в тому місті, з якого ти прямуєш?

– В останньому місті, як і всюди, де я зупинявся, живуть злі, непорядні люди...

– Даремно ти покинув ті місця, – похитав головою старий, – в цьому місті живуть такі самі...

Зі злістю хльоснувши по крупу коня нагайкою, вершник зірвався з місця і помчав у напрямку міста, залишаючи позаду себе клуби пилу.

Незабаром після від’їзду вершника до них підійшов подорожній похилого віку з торбинкою через плече. Привітавшись, він спустився до води, зачерпнув пригорщу і, напившись, сів поруч з відпочиваючими на березі.

– Підкажіть, люди добрі, чим примітне це місто, – він кивнув у бік будівель, що виднілися, – які в ньому люди проживають?

– А чим примітне місто, яке ти відвідував недавно? – в свою чергу запитав старий. – Що за люди населяють його?

– Я прожив у тому місті все життя. Це найпрекрасніше місце на землі, яке я ні за що не покинув би, якби не залишився один. Нестерпно існувати там, де кожна мить нагадує тобі про спочилих близьких... А люди, що оточували мене в тому місті, – найдобріші, чуйні. Навряд чи я коли-небудь зустріну таких.

– Тобі нема про що турбуватися, – старий поклав руку на плече мандрівника. – Саме такі люди проживають у цьому місті.

Коли, подякувавши за бесіду, подорожній продовжив свій шлях, учень запитав:

– Учитель, чому на одне і те ж питання ти дав дві різні відповіді?

– Річ у тім, сину мій. Так влаштоване життя: кожен знаходить собі в супутники таких людей, як сам.

Přečtěte si také

Benátky a Byzanc: Jak východní kořeny stvořily slavné město

Pod romantickou fasádou Benátek teče byzantská krev. Poznejte strhující příběh města, jež vyrůstalo ze stínu Konstantinopole. Přinášíme 1. díl série o Benátkách.

Pravoslavní v Terstu: Skryté skvosty na břehu Jaderského moře

Italský Terst zažívá obrovský nárůst popularity. Odhalte s námi fascinující historii zdejších pravoslavných chrámů, které po staletí jedinečným způsobem spojují Východ a Západ.

Eucharistie v římských slumech

V roce 250 zasadil Řím křesťanství úder totální byrokracií. V přeplněných vícepodlažních domech budovala Církev tajnou síť přežití.

Velká Lavra: Nejstarší monastýr Svaté Hory Athos

Zahajujeme novou rubriku Athonské monastýry – každý týden představíme dva monastýry Svaté Hory Athos. Dnes začínáme Velkou Lávrou.

Církev slaví památku svatých prvoapoštolů Petra a Pavla

Právě dnes, 12. července, slaví pravoslavné církve řídící se juliánským (starým) svátek sv. apoštolu Petra a Pavla.

Co znamená půlměsíc pod křížem

Půlměsíc na církevních kopulích vyvolává řadu otázek. Historická fakta a teologie však ukazují, že tento starobylý symbol nemá s islámem nic společného.