Притча: який гріх страшніший – вбивство, блуд чи пияцтво?

Вино – причина багатьох гріхів. Фото: depositphotos.com

У Єгипті жив один пустельник-чернець. І от біс після багаторічної боротьби з ним пообіцяв, що не буде його більше пригнічувати ніякими спокусами, тільки б він зробив один який-небудь гріх із трьох. Він запропонував наступні три гріхи: вбивство, блуд і пияцтво.

– Зроби, – говорив він, – який-небудь один із них: або людину вбий, або поблуди, або один раз напийся – і далі ти будеш у мирі, і після цього я вже не буду тебе спокушати ніякими спокусами.

Пустельник той же подумав про себе так: «Людину вбити страшно, тому що це є і саме по собі велике зло, і заслуговує смертної кари як зао Божим судом, так і за цивільним. Вчинити розпусту, сором, погубити бережену до того чистоту тіла – шкода, і мерзенно осквернитися тому, хто не пізнав ще цієї скверни. Упитися ж один раз, здається, невеликий гріх, бо людина скоро тверезіє після сну. Отже, піду я, наріжуся, щоб біс більше не гнітив мене, і мирно я буду жити в пустелі».

І ось, взявши своє рукоділля, пішов у місто, продав його, ввійшов у корчму і налигався. За сатанинською дією трапилося йому розмовляти з якоюсь безсоромною перелюбницею. Будучи звабленим, він упав із нею. Коли він здійснював із нею гріх, прийшов чоловік тієї жінки і, заставши грішника з дружиною, почав його бити, а він, оговтавшись, почав битися з тим чоловіком і, здолавши його, вбив.

Таким чином, той пустельник зробив всі три гріхи: блуд і вбивство, а почав із пиятики. Яких гріхів він тверезий боявся і гребував ними, ті він сміливо скоїв п'яний і через це згубив свої багаторічні труди. Хіба тільки потім істинним покаянням він зміг знову знайти їх, бо милосердям Божим людині, яка істинно кається, повертаються її колишні заслуги, які вона погубила гріхопадінням.

Труди святителя Димитрія Ростовського

Přečtěte si také

Pravoslavná církev slaví Antipaschu

Svátek Antipaschy slouží jako završení Světlého týdne a zároveň jako obnovení velikonoční radosti.

Životy svatých: Zázračné odhalení mučedníků z ostrova Lesbos

Příběh svatých Rafaela, Nikolaose a Ireny zůstal pět století skryt pod zemí. Teprve zázračná zjevení v 60. letech 20. století vynesla jejich osud na světlo.

Blahodatný oheň: Největší zázrak pravoslavného křesťanství

Každý rok na Bílou sobotu sestupuje v jeruzalémském chrámu Božího hrobu tajemný oheň. Co o něm říkají prameny a tradice?

Velký pátek: Den, kdy svět zabil svého Vykupitele

Dnes pravoslavní věřící prožívají Velký pátek — den utrpení, nespravedlivého soudu a smrti Ježíše Krista na kříži.

Pomlázka: Lidový zvyk omlazení, nebo přežitek vyžadující diskuzi?

Velikonoční pondělí v českých zemích provází tradice pomlázky. Zatímco historie hovoří o symbolice zdraví, moderní průzkumy i anketa SPN ukazují, že vnímání zvyku se mění.

Vjezd Páně do Jeruzaléma: Král na oslíkovi

V neděli 5. dubna slaví pravoslavní věřící jeden z největších svátků církevního roku — Vjezd Páně do Jeruzaléma, známý také jako Květná neděle. Co se tehdy vlastně stalo a co nám tento den říká dnes?