Секрети Старого Завіту: 12 каменів первосвященника Аарона
Якщо хтось уважно читав книгу Вихід або уважно розглядав різні варіанти ікони Введення у храм Пресвятої Богородиці, то не міг не звернути уваги на одну деталь одкровення первосвященника. Йдеться про наперсника з дванадцятьма дорогоцінними каменями (Вих. 28, 13-29). Творіння святителя Епіфанія, день пам'яті якого Церква святкує 25 травня, допоможуть нам розібратися, які камені там використовувалися, і з якої причини.
«Ти просив мене, шановний (Діодор), зробити тобі коротке повідомлення про камені на наперснику верхньої ризи первосвященника, які Бог наказав прикріпити на грудях Аарона (Вих. 28:15; 29:5; зн. Лев.8:8), про найменування, про квіти або види, про місця цього каміння...», – пише святитель Епіфаній. І відразу ж береться за написання відповіді шановному Діодору, з якого і ми почерпнемо щось пізнавальне.
В оригіналі тексту назви каменів звучать незвично нам, але у Синодальному перекладі ми зустрічаємо вже знайомі нам іменування, взяті з пізнішої мінералогії. Цікаво, що святитель Епіфаній, дотримуючись сучасної думки, вказує на цілющі властивості деяких каменів.
12 каменів у наперснику первосвященника символізували 12 колін Ізраїлевих. «Квадратовий нехай буде він, зложений удвоє, п'ядь довжина його, і п'ядь ширина його. І понасаджуєш на ньому каменеве насадження, чотири ряди каменя. Ряд: рубін, топаз і смарагд ряд перший. А ряд другий: карбункул, сапфір і яспіс. А ряд третій: опаль, агат і аметист. А четвертий ряд: хризоліт, і онікс, і берил, вони будуть вставлені в золото в своїх гніздах. (Вих. 28:17–20)».
1. Сардій – коліно Рувіма. У Синодальному перекладі тут стоїть рубін. Проте святитель пише, що першим каменем у наперснику був сардій (сердолік) або малахіт. Обидва камені вважалися не тільки схожими за зовнішнім виглядом, але й за лікувальними властивостями – ними «користуються лікарі при пухлинах та інших виразках, що бувають від заліза».
2. Топаз – коліно Симеона. Святитель вважає, що батьківщиною топазу є Індія. Незважаючи на свій жовто-червоний відлив, камінь, що може стиратися в порошок і змішується з водою, утворює рідину молочного кольору, яка допомагає при очних хворобах. П'ючи її, людина захищає себе також від водянки; зцілює вона і тих, що чахнуть від вживання морського винограду».
3. Смарагд – коліно Левія. Святитель вказує й іншу назву каменю – Нероній, за ім'ям стародавнього художника-каменотеса, що пристосував камінь до життєвих потреб, що полягав у використанні його як дзеркала.
4. Карбункул (анфракс) – коліно Іуди. Камінь, як вважає Епіфаній Кіпрський, походить із північної Африки і відрізняється особливим світінням, яке видно, навіть якщо його накрити одягом. Власне друга назва – анфракс – означає вугілля (деревне, розпечене), що вказує на його колір та властивості.
5. Сапфір – коліно Іссахара. Святитель наголошує на особливій красі цього каменю, з чим не можна не погодитися. А ось щодо його цілющих властивостей пише наступне: «Якщо його стерти в порошок і змішати з молоком, то він зцілює від виразок, що бувають внаслідок наривів та жовна, якщо такою сумішшю намазувати ліковані місця».
6. Яшма – коліно Завулона. Тут знову спостерігається розбіжність між описом Епіфанія Кіпрського та Синодальним перекладом, що вказує на алмаз. Походить він, на думку святого, із каспійського регіону. Цікаво, що тут святитель критикує розповіді про те, що яшма захищає від злих духів, привидів та диких звірів.
7. Лігірій – коліно Дана. Інші варіанти назви каменю: гіацинт, яхонт. Походження цих каменів для Епіфанія залишається невідомим, але їх властивості він описує так: «Якщо їх кинути на вугілля, що горять, то вони самі не псуються, а вугілля від них гаснуть. Кажуть також, що цей камінь допомагає дружинам, що народжують, полегшуючи дітонародження».
8. Агат – коліно Неффаліма. Батьківщиною каменю святитель вважає скіфські землі. Допомагає агат при укусах скорпіонів та отруйних змій. Для цього необхідно камінь стерти на порошок, змішати з водою і помазати укушене місце.
9. Аметист – коліно Гада. Походить камінь із гір Лівії. Більше жодних коментарів Епіфаній Кіпрський не дає, відзначаючи лише його схожість із гіацинтом.
10. Хризоліт – коліно Асіра. Батьківщиною каменя святитель вважає землі, що були під владою Вавилону. А ось лікарські властивості хризоліту пов'язані з нормалізацією роботи шлунка та всієї травної системи.
11. Берил – коліно Йосипа. Синодальний переклад називає онікс. На думку святителя, це «вітчизняний» іудейський камінь, бо добувається на горі Тавр, що біля Ієрихона.
12. Онікс – коліно Веніаміна. У Синодальному перекладі за номером 12 вказана яшма. Жодних цікавих описів оніксу Епіфаній не наводить, зазначаючи лише, що ним захоплюються «молоді дружини царів та багатих людей, які роблять із нього собі навіть келихи».
* * *
Такі дванадцять каменів наперсника старозавітного первосвященника. Не можна не згадати, що згадуються вони і в Новому Завіті, а точніше в Одкровенні при описі прикрашання стін Нового Єрусалиму. Святитель Епіфаній називає різні цілющі властивості каміння. Можливо, у цих, здавалося б, архаїчних ідеях міститься вказівка на припинення будь-якого страждання у майбутньому і вже прийдешній силі Царства Небесного.
Přečtěte si také
Pravoslavná církev slaví Antipaschu
Svátek Antipaschy slouží jako završení Světlého týdne a zároveň jako obnovení velikonoční radosti.
Životy svatých: Zázračné odhalení mučedníků z ostrova Lesbos
Příběh svatých Rafaela, Nikolaose a Ireny zůstal pět století skryt pod zemí. Teprve zázračná zjevení v 60. letech 20. století vynesla jejich osud na světlo.
Blahodatný oheň: Největší zázrak pravoslavného křesťanství
Každý rok na Bílou sobotu sestupuje v jeruzalémském chrámu Božího hrobu tajemný oheň. Co o něm říkají prameny a tradice?
Velký pátek: Den, kdy svět zabil svého Vykupitele
Dnes pravoslavní věřící prožívají Velký pátek — den utrpení, nespravedlivého soudu a smrti Ježíše Krista na kříži.
Pomlázka: Lidový zvyk omlazení, nebo přežitek vyžadující diskuzi?
Velikonoční pondělí v českých zemích provází tradice pomlázky. Zatímco historie hovoří o symbolice zdraví, moderní průzkumy i anketa SPN ukazují, že vnímání zvyku se mění.
Vjezd Páně do Jeruzaléma: Král na oslíkovi
V neděli 5. dubna slaví pravoslavní věřící jeden z největších svátků církevního roku — Vjezd Páně do Jeruzaléma, známý také jako Květná neděle. Co se tehdy vlastně stalo a co nám tento den říká dnes?