Притча: Бог скрізь

Якось авва Віссаріон йшов зі своїм учнем морським берегом. Учень відчув велику спрагу і сказав авві Віссаріону:
– Отцю, мене дуже томить спрага.
Старець, помолившись, сказав йому:
– Напийся з моря.
Морська вода зробилася прісною, і той нею вгамував свою спрагу. Але, напившись, він налив води в посудину з обачності, щоб мати при собі воду, якщо знову почне відчувати спрагу. Старець, побачивши це, спитав:
– Для чого ти зробив це?
Той відповів:
– Прости мене! Я зробив це через побоювання, що мені знову захочеться пити.
Тоді старець зазначив:
– Як тут – Бог, так і скрізь – Бог.