Хелловін 2022: без бутафорії, все натурально!
У 1995 році я за порадою друзів пішов у кінотеатр разом із донькою подивитися фільм «Джуманджі». Мені сказали, що це весела дитяча пригодницька комедія. Та невдовзі я пожалкував, що взяв із собою маленьку дочку. За весь час, коли йшла ця стрічка, мене не залишало почуття якогось містичного жаху, змішаного з чимось бісівським, липким, пекельним. Коли фільм закінчився, гнітючий стан пригніченості та страху мене ще довго не відпускав. Можливо, це було лише моє хибне враження, бо й автори фільму писали про те, що це лише «захоплююча історія пригоди дітей».
Щоразу, коли школярі та студенти відзначали «веселе, пустотливе свято Хелловін», мене відвідувало те саме почуття, яке було при перегляді «Джуманджі», тільки ще більшою мірою. Криваві маски з «кров'ю», що капає, реалістичні костюми, що імітують розчленовані тіла - ікони смерті і жаху в різних формах і виразах.
Але найбільше мене дивували мої колеги-вчителі. Чимало з них були мого віку та навіть старше, тобто ті, хто ще здобував класичну радянську освіту в педуніверситетах. Дорослі тітки не тільки заохочували цю бісівщину, але ще й самі намагалися зробити все можливе, щоб у день Хелловіна нічим не відрізнятися від відьом, вампірів чи вурдалаків. У чому ж педагогічний сенс такого інноваційного підходу у формуванні особистості підростаючого покоління, хотілося б мені поставити їм питання. Чи, може, я знову, як і з фільмом, щось недозрозумів і неправильно сприйняв?
І ось Хелловін прийшов на нашу Батьківщину у всій своїй красі та сатанинській «пишноті».
Минув час, і Хелловін прийшов на нашу Батьківщину у всій своїй красі та сатанинській «пишноті». Тільки не в іконах пекла, а в самих його первотворах. Без бутафорії, без обману, без якоїсь брехливої декорації. Прийшов таким, яким він є насправді. Ім'я йому – руйнація, страх та смерть. Чи весело вам тепер, дорогі мої колеги-педагоги? Чи є ще бажання повеселитися над тим, що ви так радісно пропагували і словом, і ділом у це «свято»? Тоді вперед, давайте я замовлю вам екскурсію до хірургічного відділення наших лікарень, де лікуються поранені солдати. У мене є знайомий лікарняний священник, він проведе вас по палатах, і ви зможете досхочу помилуватися тим же видовищем, що вас тішило як бутафорія, але тільки вже в натуральному вигляді.
Ви проводили ігри у спеціально обладнаних до цього дня шкільних підвалах, щоб веселити діточок імітацією страхів та переживань. І в цьому я можу вам допомогти. Їдьте до Гуляйполя, до міста, де я народився, а хочете – до Оріхова, це трохи ближче. Від семи до чотирнадцятої години нічних обстрілів РСЗВ вам будуть забезпечені. Ласкаво просимо у Хелловін, все буде натурально, голосно і яскраво!
Не подобається? А чому? У чому різниця? Я знаю точно, що за кожним символом прихована цілком конкретна реальність як духовна, так і фізична. Світло благодаті на православних іконах зображується звичайною золотою фарбою, але за цим мазком пензля прихована реальність неймовірної сили та могутності. Кожна деталь, кожна дрібниця в православній іконографії глибоко символічна, і те, що за нею приховано, має свою буттєву сутність та природу.
За кожним символом прихована цілком конкретна реальність як духовна, так і фізична. Як за фарбами на іконах прихований рай, так за хелловінськими масками приховано пекло.
Це саме стосується і світу сатанинського. За всіма цими іконами зла, які ви фетишували і прославляли в день Хелловіна, прихована цілком конкретна демонічна реальність. І виглядає вона в житті так само, як і на тих бісівських костюмах, у які ви цього дня вбирали своїх учнів. Якщо вам так подобалися ці образи, чому ж ви не хочете порадувати себе й баченням первотворів? Чому не хочете познайомити себе та своїх учнів із реальним почуттям страху, а не надуманим?
Літургія має не лише символічну, а й цілком реалістичну духовну дію. Вона впливає на людей, на світ, на всіх, хто у ній бере участь. У ній ми закликаємо благодать Божу, силу добра і перетворюючої любові в наші душі. Але й демонічні ритуали, будучи антиподами богослужіння, мають той самий ефект, тільки зі знаком мінус. Багато років ви просили диявола явити вам Хелловін, «показати своє личко». Ну ось, він вас почув і показав. Можете тепер милуватися! Можете тепер уважно слухати, куди прилетів черговий «гарбуз», посланий вам Хелловіном, – у сусідній будинок чи десь далі? Коли він прилетить у ваш будинок, ви вже не почуєте, не буде чим чути. Хай живе миле свято! Алілуйя!
Найгірше, що всі ці понівечені диявольською пропагандою педагоги так нічого й не зрозуміють. Будуть, як і всі, звинувачувати у всіх бідах будь-кого, тільки не самих себе. Хоча потрібно лише одне – покаяння всіх тих, хто в цьому шабаші брав участь, хто його пропагував і заохочував!
Що ж, у Бога є своя пайдейя, і я вірю, що в Нього все вийде.
Přečtěte si také
Pravoslaví v každodenním životě: Jak zkrotit hříšné myšlenky?
Hříšná myšlenka není váš hřích, dokud jí neotevřete dveře. Naučte se čtyři stadia vnitřního boje podle svatého Paisije.
Životy svatých: Basil Veliký – Otec chudých a tvůrce „města milosrdenství“
14. ledna (1. ledna) si pravoslavná církev připomíná památku svatého Basila Velikého, arcibiskupa caesarejského.
Pravoslaví jednoduše: Proč mají kněží vousy a dlouhé vlasy?
Pokud potkáte pravoslavného kněze, jednou z prvních věcí, která vás upoutá, jsou jeho dlouhé vousy a často i vlasy stažené do culíku. Zatímco u římskokatolických duchovních je standardem hladce oholená tvář, u pravoslavných kněží to není tak časté.
Životy svatých: Ctihodný Nikiforos Malomocný
4. ledna (24. prosince) si pravoslavná církev připomíná památku ctihodného Nikifora Malomocného († 1964), muže, jehož život byl neuvěřitelnou cestou od naprostého lidského utrpení k zářivé svatosti.
Pravoslaví jednoduše: Proč líbáme ikony?
Často se nás ptají lidé, kteří do chrámu přicházejí poprvé nebo pravoslavnou tradici blíže neznají, co vlastně znamenají gesta, která u věřících vidí - například líbání ikon.
Výsledky průzkumu SPN: Co skutečně formuje víru v našich zemích?
Po dvou týdnech sběru dat přináší redakce SPN výsledky průzkumu v České a Slovenské republice. Co ukazují odpovědi respondentů?