Україна без мігрантів: яке на нас чекає «завтра»?
Кількість українських біженців у ЄС перевищила 10 мільйонів, заявив Єврокомісар із питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон.
Загальновідомо, що левова частка цих мільйонів – діти та їхні молоді матері – «золотий фонд» нації, без якого практично неможливе її майбутнє.
Директор Інституту демографії Е. Лібанова так і сказала – якщо їх усіх не повернути, Україна потрапить у «спіраль смерті» і вже не відновиться. Навіть за умови перемоги. А заступник директора Інституту заявив, що через скорочення населення на нас може чекати зміна етнічного складу нації. Порожні території заселятимуть інші народи.
Що робить організм під час хвороби? Максимально мобілізує сили, розподіляючи ресурси всім органам. Нирки не використовують хворобу, щоб під шумок розправитися з печінкою, а шлунок не знищуватиме сліпу кишку. Тому що всі ці органи – єдиний організм, відмовить один – помруть і інші.
Чи не так має поводитися нація під час війни? Чи не повинні українці максимально консолідуватися та підтримувати один одного? Безумовно, маємо.
А що ми робимо? Максимально принижуємо й переслідуємо величезну частину населення – вірян УПЦ. Забираємо й знищуємо їхні храми, забороняємо їхні хресні ходи, брешемо на них і обмовляємо, перетворюємо на людей третього ґатунку.
Адже серед 10 мільйонів, що виїхали, теж величезна частина парафіян УПЦ. І вони це все бачать. Чи захочуть вони сюди повертатися зі світу, де переслідувати людей за їхню віру – дикість і неймовірне варварство?
Більшість із нас живуть сьогоднішнім днем і не хочуть (або, за словами Кличка, не можуть) заглядати в завтра, наївно сподіваючись, що все обійдеться. Адже не обійдеться. Якщо продовжувати так само, це «завтра» може виявитися зовсім негарним.
