13 травня – День пам'яті святителя Ігнатія Брянчанінова
Ім'я святителя Ігнатія Брянчанінова, єпископа Ставропольського і Кавказького сяє в літописах Церкви яскравим світлом благодатного обранництва. Строгий ревнитель аскетичної традиції, видатний вчений, подвижник, архіпастир, миротворець, людина високої духовності і культури, він відомий світу як творець безсмертних духовних творів, талановитий адміністратор, ревний хранитель православних традицій та культури, як один з найбільш авторитетних керівників людини на шляху до Вічного Життя.
Святитель Ігнатій (у святому Хрещенні Димитрій) народився 5 лютого 1807 року у селі Покровському Вологодської губернії та належав до древнього дворянського роду Брянчанінових.
Батько майбутнього Святителя Олександр Семенович Брянчанінов у своїй родині зберігав добрі старовинні звичаї. Він був вірним сином Православної Церкви та ревним прихожанином збудованого ним у селі Покровському храму. Мати єпископа Ігнатія була освічена інтелігентна жінка. Рано узявши шлюб, вона присвятила своє життя родині.
Коли Ігнатію виповнилося 15 років, батько відвіз його до Петербургу та віддав у Військово-інженерне училище. Але майбутній святитель вже тоді заявив батькові, що хоче «вступити в монахи».
Прекрасна підготовка та виняткові здібності молодого Брянчанінова проявилися вже під час вступних іспитів в училищі: він був прийнятий першим за конкурсом (зі 130 екзаменованих на 30 вакансій) і одразу ж записаний у другий клас.
Походження, виховання та родинні зв'язки відкрили перед ним двері найаристократичніших будинків столиці. Але вже тоді він різко відрізнявся від оточуючих.
У 24 роки Ігнатій Брянчанінов став ченцем, а згодом архімандритом, настоятелем столичного Свято-Сергіївського монастиря, благочинним монастирів Санкт-Петербурзької єпархії.
Усе підкоряло сучасників у майбутньому Святителі: велична зовнішність, благородство, особлива натхненність, статечність і розсудливість. Він духовно окормляв свою численну паству, сприяв моральній досконалості людей, які шукали Бога, розкривав красу і велич Православ'я.
Владика Ігнатій ревно дбав і про упорядкування богослужіння, і про нормальні взаємини духовенства та мирян. Святитель дбав про поліпшення побуту духовенства, підвищення його освітнього рівня, про кращі відносини, що личать духовному сану.
Єпископ Ігнатій канонізований Помісним Собором Руської Православної Церкви (Троїце-Сергієва Лавра, 6-9 червня 1988). Його святі мощі спочивають у Свято-Введенському Толгському монастирі Ярославської єпархії.
