15 травня Церква вшановує святителя Афанасія III Пателарія, Патріарха Цареградського

Святитель Афанасій III Пателарій, Патріарх Царгородський, Лубенський чудотворець, в миру Алексій, народився у 1560 році на острові Крит, у родині благочестивого грека Пателарія. Незважаючи на освіченість і популярність у суспільстві, Алексія вабило життя християнських подвижників.

Після смерті батька він постригся в рясофор з ім'ям Ананія в одному з Солунських монастирів, звідки пізніше пішов у монастир Есфігмен на Афоні, де ніс послух в трапезній. З Афона він здійснив подорож до Палестинських обителей і в одній з них прийняв чернечий постриг з ім'ям Афанасій.

Після повернення до Солуня він був поставлений на пресвітера і поширював Христове вчення серед валахів та молдаван, для яких переклав Псалтир з грецької на їхню рідну мову.

Зрідка святитель йшов на Афонську Гору для молитовного усамітнення та Божого благословення на пастирські труди. Святість його життя привертала безліч християн, які бажали бачити справжнього проповідника православної Христової віри.

Своїми незвичайними здібностями та духовними обдарованнями він привернув увагу Патріарха Константинопольського Кирила I (Лукаріса), який, призвавши подвижника, призначив проповідником при патріаршій кафедрі. Незабаром святий Афанасій був возведений у сан єпископа і поставлений Митрополитом Солунської Церкви.

В цей час Патріарх Кирил I (Лукаріс) був обмовлений перед султаном та заточений на острові Тенедос, а святитель Афанасій обраний на Патріарший престол 25 березня 1634 року, в день Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Перебуваючи на первосвятительській кафедрі, Патріарх Афанасій вів невпинну боротьбу за Православ'я проти єретиків, єзуїтів та мусульман. Пробувши на Патріаршому престолі близько 40 днів, підступами ворогів Православ'я він був усунений, а на кафедру повернуто Кирила І (Лукаріса).

Святитель вирушив на Афон, де якийсь час подвизався в усамітненні. Потім він знову був зведений на Патріаршество, але через рік був позбавлений влади, після чого повернувся в місто Солунь і не переривав зв'язку з Афоном. Зважаючи на нестерпні гоніння православних християн мусульманами, святителю Афанасію неодноразово доводилося посилати прохання російському цареві Михайлу Феодоровичу про дарування милостині потерпаючій Константинопольській Церкві.

Коли перебування в Солуні стало для святителя неможливим, він змушений був виїхати до Молдови під захист господаря Василя Лукула і оселитися там в обителі святителя Миколая поблизу Галаца. І тут він постійно звертав свій погляд до Афонської Гори, часто відвідував її та сподівався там закінчити своє життя. Проте Промисел Божий судив інакше.

У 1652 році святитель Афанасій після мученицької кончини Патріарха Кирила І (Лукаріса) знову був зведений на Вселенську кафедру, але пробув на ній лише 15 днів, бо мусульманам та католикам не подобався цей проповідник Православної Христової віри.

Під час свого останнього Патріаршого служіння він виголосив проповідь, в якій викрив папські претензії на верховенство у Вселенській Церкві та уявне апостольське спадкоємство. Переслідуваний мусульманами та єзуїтами, фізично знесилений, він передав управління Константинопольською Церквою Митрополиту Лаврійському Паїсію та віддалився у Молдавію, де отримав від господаря в управління монастир святителя Миколая у місті Галаці.

Знаючи глибоку віру і чуйність руського народу, святитель Афанасій здійснив подорож до Росії. У квітні 1653 року його з великими почестями зустріли в Москві Патріарх Никон та цар Олексій Михайлович. Отримавши щедру милостиню на потреби монастиря, у грудні 1653 року Патріарх Афанасій від'їхав в Галац.

Дорогою він захворів і зупинився у Преображенському Мгарському монастирі міста Лубни, в лютому 1654 року. Передчуваючи швидку кончину, святитель склав заповіт і 5 квітня відійшов до Бога. Поховання Патріарха звершили ігумен Петроній з братією обителі.

За грецьким звичаєм Святитель був похований в сидячому положенні. 1 лютого 1662 року святитель Афанасій був прославлений у лику святих і було встановлено святкування 2 травня, у день пам'яті одноіменного йому святителя Афанасія Великого.

Мощі святого Патріарха Афанасія, прославлені численними чудесами і знаменнями, покояться в місті Харкові, у Благовіщенському кафедральному храмі.