30 червня Церква прославляє пам'ять святих мучеників Мануїла, Савела та Ісмаїла
Святі мученики Мануїл, Савел та Ісмаїл, рідні брати, походили із знатного перської роду. Батько їхній був язичником. Мати-християнка хрестила дітей та виховала їх у твердій вірі в Христа Спасителя.
Змужнівши, брати пішли на військову службу. В якості послів перського царя Аламундара вони були послані для укладення мирного договору з імператором Юліаном Відступником (361-З63). Юліан прийняв їх з належною честю і виявив прихильність. Але коли брати відмовилися взяти участь у язичницькому жертвопринесенні, розгніваний Юліан, порушивши закон, кинув мирних посланців чужої країни в темницю як злочинців.
На допиті він сказав їм, що, якщо вони зневажають шанованих ним богів, то не можна досягти між країнами ані згоди, ані миру. Святі брати відповідали, що вони послані своїм царем з державним дорученням, а не для того, щоб міркувати про богів.
Бачачи твердість віри святих братів, імператор наказав піддати їх жорстоким мукам. Святих мучеників підвісили, прибивши руки і ноги до дерева, в голови встромили цвяхи, а під нігті рук і ніг вбили гострі спиці. Під час катувань святі воїни, немов не відчуваючи мук, славили Бога й молилися. Нарешті, святим мученикам відтяли голови мечами.
Тіла їхні Юліан наказав спалити, але раптово стався землетрус, земля розверзлася і прийняла в свої надра тіла святих мучеників. Через два дні, після старанної молитви християн, земля повернула тіла святих братів, від яких виходило благоухання.
Багато язичників, які стали свідками цього чуда, увірували у Христа та хрестились. Християни з честю поховали мощі святих мучеників – братів Мануїла, Савела та Ісмаїла. Це відбулося в 362 році. З цього часу мощі святих страстотерпців прославилися чудесами.
Дізнавшись про вбивство своїх послів і про те, що законопреступник Юліан з численними військами йде проти нього, цар Аламундар зібрав військо і став на кордоні своїх володінь. У великому бою перси перемогли греків. Юліан Відступник був убитий святим великомучеником Меркурієм.
Через 30 років благочестивий імператор Феодосій Великий збудував у Константинополі храм на честь святих мучеників, а святитель Герман, Патріарх Константинопольський, написав в пам'ять та похвалу святим братам канон.
