Спростування: громада УПЦ у селі Куликів на Тернопільщині збережена!

У Тернопільській єпархії УПЦ прокоментували статтю про «одностайний перехід до Київського патріархату» у селі Куликів, яку опублікував ресурс «РІСУ». Як і очікувалось, під таким голосним заголовком пройшла звичайна інформація про те, що сільський осередок УПЦ КП всього лише перереєстрував свій статут. Як складаються обставини у цьому селі зараз?

Зі слів протоієрея Георгія Прокопчука, який служить на приході УПЦ неподалік Куликова, храм у цьому селі дійсно захоплений Київським патріархатом з участю  «Правого сектору». Та громада Української Православної Церкви, хоч і невелика, але продовжує свою діяльність. Приміщення для богослужіння своїм єдиновірцям виділила одна з місцевих жительок. Відтак, хоча на місцевого священика і тиснуть, і переконують його перейти до УПЦ КП, він надалі служить тут Літургію.

Дехто з православних вірян Куликова відвідує інші приходи, по сусідніх селах. В принципі, до цього храму, який більше нагадує капличку, ніколи не ходило багато людей. Та й усе село – фактично одна вулиця. Як будуть утримувати цю споруду її нові господарі, невідомо. Будувати тут новий храм УПЦ просто недоцільно, але постійне приміщення для молитов будуть шукати.

Куликів – абсолютно унікальний осередок українського Православ’я. Цікаво, що українською мовою тут служать аж з 1937 року, служили і у новітні часи, і безпосередньо перед захопленням. Тому що саме не сподобалось ініціаторам «переходу» храму до іншої конфесії, зрозуміти складно.

Що стосується нинішнього міжконфесійного загострення у Кременецькому районі, то активісти УПЦ КП у Куликові вже встигли «відзначитись» у процесі рейдерських захоплень культових споруд УПЦ. На початку, як заведено в обласної влади, осередок УПЦ намагались силоміць «перепрофілювати» на громаду УПЦ КП. Однак у процесі виявився невеличкий конфуз. З’ясувалось, що, як підтверджує необ’єктивна публікація «РІСУ», громада Київського патріархату існувала у селі ще з 1993 року! Чому про це ніхто не знав, зрозуміти складно. Відтак, громаді УПЦ у селі дали спокій, та перереєстрували статут осередку Київського патріархату. Власне, у цьому і полягає вся новина.

Přečtěte si také

Proč Bůh dopouští utrpení? Pravoslavný pohled

Zlo a bolest nejsou Božími tresty, jsou plodem padlého světa. Co na otázku utrpení odpovídá pravoslavná tradice?

Co naše Církev udělala s dědictvím a odkazem sv. Gorazda?

Téměř neporušená tráva před křížem na Kobyliské střelnici. Několik desítek lidí. A jeden dopis, který nás nenechá klidnými. Jeho autor se ptá: Co jsme za osmdesát čtyři let udělali s dědictvím, které nám sv. Gorazd zanechal?

Proč pravoslavní uctívají ostatky svatých: časté omyly

Uctívání ostatků svatých bývá terčem nedorozumění a nařčení z modloslužby. Vysvětlujeme, na jaké teologii pravoslavná úcta k relikviím skutečně stojí.

Co je známo o vraždě ve Svatohorské lávře

Ve Svatohorské lávře zabili mnicha a zranili další dva. Co je o tragédii známo?

Proč pravoslavní ctí ikony a nejde o modloslužbu

Pravoslavní křesťané ikony neuctívají jako bohy, ale ctí skrze ně toho, koho zobrazují. Odkud tato tradice pochází a jak církev odpovídá na časté námitky o modloslužbě?

Co si Češi myslí o pravoslaví?

Proč Češi automaticky spojují pravoslaví s Ruskem? Nedbalost médií, mlčení církve i skutečné kořeny nálepky, která dopadá na celou komunitu.