Зі смиренням у серці - громада УПЦ села Рачин через рік після втрати храму
Побувавши у Рачині, кореспонденти Спілки Православних Журналістів пересвідчились, що історія православної громади УПЦ у цьому селі є справжнім прикладом смирення і духовної перемоги над тяжкими обставинами.
Трохи більше року тому, 1 вересня 2014 року, у селі Рачин Дубенського району, що на Рівненщині, представники Київського Патріархату зайняли церкву Казанської Божої Матері, позбавивши громаду УПЦ права молитись у власному храмі.
Вже тоді Київський патріархат використовував неправомірні методи привласнення майна. Так званий "перехід громади", згідно інформації на офіційному сайті КП, відбувся через "референдум" усієї громади села, а не рішення релігійної громади. Основним мотивом виходу зі складу громади УПЦ, віряни Київського Патріархату назвали бажання молитись "зрозумілою мовою".
Зазнавши такої несправедливості, громада Української Православної Церкви не розпорошилася, не зламалася, однак, навпаки, згуртувалася навколо свого настоятеля, отця Андрія, усвідомивши цінність свого вибору на користь вірності своїй Церкві.
"Основна маса людей, яка приходила молитися в храм, залишилася з нами", - засвідчив настоятель громади Святої великомучениці Варвари отець Андрій Декер.
Проблему з приміщенням для богослужінь громада УПЦ вирішила, пристосувавши для цього каплицю на місцевому кладовищі, дякуючи Богу і за таку можливість молитися - все ж таки не на вулиці.
З прихожанами Київського Патріархату громада УПЦ у конфронтацію не вступає, не тримаючи у своєму серці зла і бажання помститись.
"Взаємність не завжди є, але ми намагаємось не реагувати, не звертати уваги, стараємось молитися за тих, хто нас ображає, не любить, гонить, все залежить від того чи Господь настроїть їхні серця до нас", - пояснив позицію громади священик УПЦ, - "Слава Богу за все! Це в якійсь мірі як, перетерпіти за Христа, це як милість Божа".
Отож, у селі на даний момент немає гострого міжконфесійного протистояння. Чи примиряться коли-небудь віряни двох конфесій остаточно? Матимемо на це надію.
Přečtěte si také
Místo PCČZS ve světové pravoslavné rodině
Pravoslavná církev v českých zemích a na Slovensku má ve světové pravoslavné rodině jedinečné místo — a přesto hrozí, že jej sama přehlédne.
Křesťanské kořeny sekulárního Česka: kříž, který nikam nezmizel
Česko patří k nejméně nábožensky praktikujícím zemím Evropy. Přesto stojí kříž na každém náměstí, u každé silnice, na každém kopci. Proč?
Křesťanství v Číně: Systematická kontrola, represe i sinizace víry
Čínský režim upevňuje dohled nad náboženským životem. Nezávislé domácí církve čelí demolicím budov a zatýkání pastorů, zatímco oficiální chrámy podléhají přísné ideologické sinizaci.
„Nula v chirotonii“: kde končí ikonomie a začíná teologický chaos
V roce 2018 přijal Fanar rozhodnutí, které zásadně změnilo situaci v ukrajinském pravoslaví.
Pravoslavný odboj proti prvomájové ideologii
1. máj vznikl jako připomínka stávky dělníků. V sovětském bloku se stal povinnou ideologickou slavností. Ne všichni věřící mlčeli.
Mýty o pravoslaví: Pravoslaví věří v reinkarnaci? Odkud se vzal tento omyl?
Reinkarnace je módní myšlenka. Ale má s pravoslavným křesťanstvím společného méně než nula. Odkud tedy tento omyl pochází?